Протидія агресії РФ та співпраця з НАТО: Резніков назвав перші кроки на посаді міністра оборони України (Відео)
Верховна Рада 4 листопада призначила Олексія Резнікова новим міністром оборони України. Журналісту ASPI news вдалося записати коментар новоспеченого міністра щодо його перших кроків на посаді.
Серед основних напрямків своєї роботи на новій посаді він, зокрема, виділив забезпечення синергії в діяльності Міністерства оборони, Генерального штабу та профільного комітету Верховної Ради України. Також Міноборони має тісно співпрацювати з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості.
"Спільно ми маємо поступово змінити структуру оборонного бюджету, щоб це був бюджет сучасної боєздатної армії", – зазначив Резніков.
Крім того, Олексій Резніков наголосив на пріоритетності розширення стратегічної співпраці з НАТО та США. Є значний потенціал для поглиблення взаємодії з Великою Британією, Канадою, Польщею, Туреччиною, країнами Балтії.
"У межах стратегічних стосунків зі США треба наповнювати змістом домовленості, закріплені під час візиту Президента України до Вашингтона", – зауважив Резніков.
Ще одним пріоритетом він назвав зміну підходу до кадрової політики в армії та перетворення ЗСУ на потужного роботодавця, який змагається за найкращі кадри та дбає про людей від початку вибору професії й до адаптації після служби. За його словами, першим кроком буде повний аудит Міністерства, аналіз внутрішніх процесів і документообігу.
Варто зазначити, що Олексій Резніков став третім керівником оборонного відомства за президентства Володимира Зеленського. Окрім строкової служби у повітряно-десантних військах він ніколи не був пов'язаний з армією чи силовими структурами.
До нового призначення працював міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та членом Мінської тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Значна частина його кар'єри до роботи в кабінеті міністрів - це адвокатська діяльність.
Нагадаємо, ексголова Верховної Ради, а тапер звичайний нардеп IX скликання Дмитро Разумков дав власну характеристику діям влади щодо кадрової політики. Також оцінку кандидатурам нових міністрів для агентства ASPI news дав нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. В коментарі політик пояснив, чому немає різниці від того, які прізвища та таблички змінюються в Уряді.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.