Протидія агресії РФ та співпраця з НАТО: Резніков назвав перші кроки на посаді міністра оборони України (Відео)
Верховна Рада 4 листопада призначила Олексія Резнікова новим міністром оборони України. Журналісту ASPI news вдалося записати коментар новоспеченого міністра щодо його перших кроків на посаді.
Серед основних напрямків своєї роботи на новій посаді він, зокрема, виділив забезпечення синергії в діяльності Міністерства оборони, Генерального штабу та профільного комітету Верховної Ради України. Також Міноборони має тісно співпрацювати з Міністерством з питань стратегічних галузей промисловості.
"Спільно ми маємо поступово змінити структуру оборонного бюджету, щоб це був бюджет сучасної боєздатної армії", – зазначив Резніков.
Крім того, Олексій Резніков наголосив на пріоритетності розширення стратегічної співпраці з НАТО та США. Є значний потенціал для поглиблення взаємодії з Великою Британією, Канадою, Польщею, Туреччиною, країнами Балтії.
"У межах стратегічних стосунків зі США треба наповнювати змістом домовленості, закріплені під час візиту Президента України до Вашингтона", – зауважив Резніков.
Ще одним пріоритетом він назвав зміну підходу до кадрової політики в армії та перетворення ЗСУ на потужного роботодавця, який змагається за найкращі кадри та дбає про людей від початку вибору професії й до адаптації після служби. За його словами, першим кроком буде повний аудит Міністерства, аналіз внутрішніх процесів і документообігу.
Варто зазначити, що Олексій Резніков став третім керівником оборонного відомства за президентства Володимира Зеленського. Окрім строкової служби у повітряно-десантних військах він ніколи не був пов'язаний з армією чи силовими структурами.
До нового призначення працював міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України та членом Мінської тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Значна частина його кар'єри до роботи в кабінеті міністрів - це адвокатська діяльність.
Нагадаємо, ексголова Верховної Ради, а тапер звичайний нардеп IX скликання Дмитро Разумков дав власну характеристику діям влади щодо кадрової політики. Також оцінку кандидатурам нових міністрів для агентства ASPI news дав нардеп від "Європейської солідарності" Олексій Гончаренко. В коментарі політик пояснив, чому немає різниці від того, які прізвища та таблички змінюються в Уряді.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.