П'ятий президент України Порошенко з'явився в ДБР, подробиці
У ЗМІ повідомили про явку п'ятого президента України Петра Порошенка в правоохоронне відомство ДБР.
Про це повідомляє ТСН з посиланням на джерело в Держбюро розслідувань.
Повідомляється, що повторний виклик на допит Порошенка в ДБР призначений на завтра, 25 липня.
Як зазначає видання, правоохоронці повинні були опитати Порошенка як свідка в рамках кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків, відмивання злочинних доходів під час купівлі-продажу заводу "Кузня на Рибальській".
Чому п'ятий президент України прибув до правоохоронців сьогодні, 24 липня, на даний момент невідомо.
Раніше повідомлялося, що Порошенко повинен був прибути в ДБР 17 липня в 09:30 та давати показання щодо справи, яку порушили правоохоронці за заявою глави Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова.
Сам Портнов стверджує, що справа стосується офшорних компаній, якими володіє Порошенко і "відмивання" коштів, нібито вкрадених з державного бюджету.
17 липня будівлю ДБР було оточено нацгвардійцями і поліцією.
Біля будівлі п'ятого президента України очікували журналісти.
У той же час Порошенко на сторінці в соцмережі повідомив, що 17 липня полетів до Страсбурга на засідання Європарламенту.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Російське військове керівництво заявило про нібито захоплення населеного пункту Щербаківка на Харківщині, однак ця «перемога» виявилася особливо показовою для російської пропаганди: села з такою назвою фактично не існує вже майже три десятиліття.
Україна суттєво посилила кампанію далекобійних ударів по території Росії, причому за кілька місяців кількість таких атак зросла приблизно втричі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.