П'ятий президент України Порошенко з'явився в ДБР, подробиці
У ЗМІ повідомили про явку п'ятого президента України Петра Порошенка в правоохоронне відомство ДБР.
Про це повідомляє ТСН з посиланням на джерело в Держбюро розслідувань.
Повідомляється, що повторний виклик на допит Порошенка в ДБР призначений на завтра, 25 липня.
Як зазначає видання, правоохоронці повинні були опитати Порошенка як свідка в рамках кримінального провадження щодо можливого ухилення від сплати податків, відмивання злочинних доходів під час купівлі-продажу заводу "Кузня на Рибальській".
Чому п'ятий президент України прибув до правоохоронців сьогодні, 24 липня, на даний момент невідомо.
Раніше повідомлялося, що Порошенко повинен був прибути в ДБР 17 липня в 09:30 та давати показання щодо справи, яку порушили правоохоронці за заявою глави Адміністрації президента Януковича Андрія Портнова.
Сам Портнов стверджує, що справа стосується офшорних компаній, якими володіє Порошенко і "відмивання" коштів, нібито вкрадених з державного бюджету.
17 липня будівлю ДБР було оточено нацгвардійцями і поліцією.
Біля будівлі п'ятого президента України очікували журналісти.
У той же час Порошенко на сторінці в соцмережі повідомив, що 17 липня полетів до Страсбурга на засідання Європарламенту.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.