Рада може повернути мільйонні зарплати депутатам та чиновникам, – Гетманцев
29 квітня рішенням Кабінету міністрів України за ініціативи президента Володимира Зеленського був встановлений ліміт на розмір зарплат представникам держустанов до 47 тисяч гривень на місяць. Постанова мала діяти до завершення карантину.
10 липня до порядку денного Верховної Ради на позачергову сесію 13 липня було внесено пункт про зняття обмежень із розміру заробітних плат дерслужбовців. Ініціював таку пропозицію також президент Зеленський. Не всі представники фракції монобільшості цю ідею підтримали – зокрема, член фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський на своїй Facebook-сторінці написав, що рішення може сильно "вдарити" по рейтингу провладної фракції, тому він не голосуватиме за нього. Втім, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев перед засіданням парламенту 13 липня повідомив, що підтримує зняття встановленого ліміту та аргументував це необхідністю виконання гарантій держпрацівникам.
"Під дію закону потрапляють державні службовці, які отримують заробітну плату – працюють в Кабінеті Міністрів, в Антимонопольному комітеті, інших держустановах, це ті ж самі судді. Ми зобов'язані виконати ті гарантії, які держава взяла на себе, беручи цих людей на роботу. На цьому базується правове суспільство. Дивіться, ми з вами найняли суддю, наприклад. Висококваліфікованого юриста, якому ми обіцяли платити 50 тисяч гривень. Зараз ми платимо йому 47, а з податками це ще менше – десь під 40 тисяч. Це є порушення гарантій державному службовцю. Це є невиконання зобов'язань держави перед ним", – зазначив Гетманцев.
На запитання журналістів, чому ліміт вирішили скасувати вже зараз, до завершення карантину, політик зазначив, що більшість карантинних обмежень уже зняті, і є підстави відновити попереднє фінансування заробітних плат: "Дійсно, дуже важкі були часи, ми дуже добре зекономили на виплатах цим особам, але коли зараз країна вже пом'якшує карантин, я вважаю, що є підстави, аби скасувати обмеження, хоча це дійсно непопулярне рішення. Всім була зрозуміла ситуація в державі, три місяці це рішення ми виконували, але коли вже економіка відновлюється, мені здається, що мова йде про не такі величезні кошти".
ASPI news писало, фракція "ОПЗЖ" закликала урізати держвиплати. Також повідомлялося, скільки держбюджету коштуватиме відновлення попереднього фінансування.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.