Рада може повернути мільйонні зарплати депутатам та чиновникам, – Гетманцев
29 квітня рішенням Кабінету міністрів України за ініціативи президента Володимира Зеленського був встановлений ліміт на розмір зарплат представникам держустанов до 47 тисяч гривень на місяць. Постанова мала діяти до завершення карантину.
10 липня до порядку денного Верховної Ради на позачергову сесію 13 липня було внесено пункт про зняття обмежень із розміру заробітних плат дерслужбовців. Ініціював таку пропозицію також президент Зеленський. Не всі представники фракції монобільшості цю ідею підтримали – зокрема, член фракції "Слуга народу" Олександр Дубінський на своїй Facebook-сторінці написав, що рішення може сильно "вдарити" по рейтингу провладної фракції, тому він не голосуватиме за нього. Втім, голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев перед засіданням парламенту 13 липня повідомив, що підтримує зняття встановленого ліміту та аргументував це необхідністю виконання гарантій держпрацівникам.
"Під дію закону потрапляють державні службовці, які отримують заробітну плату – працюють в Кабінеті Міністрів, в Антимонопольному комітеті, інших держустановах, це ті ж самі судді. Ми зобов'язані виконати ті гарантії, які держава взяла на себе, беручи цих людей на роботу. На цьому базується правове суспільство. Дивіться, ми з вами найняли суддю, наприклад. Висококваліфікованого юриста, якому ми обіцяли платити 50 тисяч гривень. Зараз ми платимо йому 47, а з податками це ще менше – десь під 40 тисяч. Це є порушення гарантій державному службовцю. Це є невиконання зобов'язань держави перед ним", – зазначив Гетманцев.
На запитання журналістів, чому ліміт вирішили скасувати вже зараз, до завершення карантину, політик зазначив, що більшість карантинних обмежень уже зняті, і є підстави відновити попереднє фінансування заробітних плат: "Дійсно, дуже важкі були часи, ми дуже добре зекономили на виплатах цим особам, але коли зараз країна вже пом'якшує карантин, я вважаю, що є підстави, аби скасувати обмеження, хоча це дійсно непопулярне рішення. Всім була зрозуміла ситуація в державі, три місяці це рішення ми виконували, але коли вже економіка відновлюється, мені здається, що мова йде про не такі величезні кошти".
ASPI news писало, фракція "ОПЗЖ" закликала урізати держвиплати. Також повідомлялося, скільки держбюджету коштуватиме відновлення попереднього фінансування.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.