Рада приняла закон о привлечении иностранных инвестиций
Суть документа описал нардеп от БПП, представитель комитета ВР по вопросам финансовой политики и банковской деятельности Павел Ризаненко.
"Сегодня иностранные инвесторы для того, чтобы купить украинские ценные бумаги, должны открывать счета в локальном депозитарии, то есть украинском юрлице. В прошлом (мы знаем, в какой институциональной среде мы работаем), были случаи, когда такие ценные бумаги исчезали, были скандалы даже в позапрошлом году. Такие глобальные инвесторы доверяют своим держателям ценных бумаг. Данным законопроектом предполагается, что эти международные банки могут стать депозитариями, по сути, номинальными держателями-депозитариями в нашей стране. Но также данным законопроектом предусмотрено, что они должны будут соблюдать требования по учету, раскрытию, соблюдению корпоративных процедур. Также они должны будут осуществлять, по сути, финансовый мониторинг по этим счетам", - сказал Павел Ризаненко.
Читайте также: Стало известно, когда изберут новых членов ЦИК
Документ содержит и некоторые "санкционные" нормы - в частности такие счета не смогут открывать представители страны-агрессора или компании, зарегистрированные в странах, которые не придерживаются стандартов FATF (межправительственный орган по борьбе с отмыванием денег, - ред.).
Напомним, Верховная Рада поддержала этот законопроект в феврале 2018 года 236 голосами народных депутатов.
Как писало ASPI, парламент урегулировал вопросы в сфере авторского права.
Президент Володимир Зеленський розповів, що партнери не штовхають Україну на переговори з Росією, хоча "в атмосфері світу це є".
У Пентагоні заявили, що не змінили своєї позиції стосовно застосування Україною зброї, яку надають США в рамках військової допомоги.
У Раді Європи заявили, що організація готова зіграти свою роль у притягненні держави-агресора Росії до відповідальності за повномасштабне вторгнення в Україну. Зокрема, уже функціонує Реєстр збитків, що має фіксувати втрати і шкоду, завдану Москвою.
Постачання Україні необхідної військової допомоги не обов'язково стримуватиме Росію від наступальних дій на фронті. Окупанти не досягли жодної зі своїх цілей, тому вони будуть продовжувати війну.
Те, чи буде велика війна у Європі, залежить від рішучості союзників допомогти Україні. Бо своєчасне надання усієї необхідної зброї та боєприпасів для українського солдата відповідає прагматичним інтересам партнерів, адже російські агресивні плани виходять далеко за межі нашої держави.
Путін заявив, що Москва не піде на переговори, засновані на "формулі миру" президента України Володимира Зеленського.
Кремлівський правитель Путін заявляє, що у Росії нібито поки що немає планів щодо захоплення Харкова.
Для завершення війни потрібно створити такий ґрунт, щоб глава кремлівського режиму Володимир Путін шукав вихід із цієї ситуації. Але зараз у нього немає дискомфорту в цьому питанні. Про це сказав президент Володимир Зеленський на зустрічі з журналістами.
Новий наступ армії країни-агресора Росії на півночі Харківщини навряд чи закінчиться для неї стратегічним проривом. Для того, щоб зробити такий прорив, у Росії немає достатньої кількості сил і засобів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російські обстріли на напрямку Вовчанська на Харківщині не припиняється, втім українські сили там впевнено тримають оборону.
Президент Володимир Зеленський розповів, що партнери не штовхають Україну на переговори з Росією, хоча "в атмосфері світу це є".
У Пентагоні заявили, що не змінили своєї позиції стосовно застосування Україною зброї, яку надають США в рамках військової допомоги.
У Раді Європи заявили, що організація готова зіграти свою роль у притягненні держави-агресора Росії до відповідальності за повномасштабне вторгнення в Україну. Зокрема, уже функціонує Реєстр збитків, що має фіксувати втрати і шкоду, завдану Москвою.
Постачання Україні необхідної військової допомоги не обов'язково стримуватиме Росію від наступальних дій на фронті. Окупанти не досягли жодної зі своїх цілей, тому вони будуть продовжувати війну.