Рада ухвалила 12 із 166 законопроєктів уряду Шмигаля, – КВУ
Комітет виборців України проаналізував показники законодавчої роботи Кабміну Дениса Шмигаля у перші дев’ять місяців роботи. Рада ухвалила втричі менше законопроєктів від Шмигаля, ніж від уряду Олексія Гончарука.
За період із 5 березня по 30 листопада 2020 року урядом було подано до Верховної Ради 166 проєктів законів. Із них було ухвалено 12 проєктів. Таким чином продуктивність роботи уряду за перші дев’ять місяців роботи склала лише 7%. Про це повідомляє Комітет виборців України.
За даними КВУ, із 12 ухвалених урядових законів половина – це ратифікація угод, голосування за які часто є технічним питанням і має підтримку різних фракцій парламенту. Зокрема, були ухвалені урядові законопроєкти щодо забезпечення харчування військовослужбовців, щодо виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, щодо запобігання поширенню коронавірусної хвороби, щодо перейменування Фонду соціального захисту інвалідів.
Показники успішності законодавчої роботи уряду Дениса Шмигаля є нижчим, ніж в Олексія Гончарука за Володимира Гройсмана. Голова КВУ Олексій Кошель заявив, що 7% ухвалених урядових законів – це провал законодавчої роботи Кабінету міністрів.
Раніше заступник голови Офісу президента України Кирило Тимошенко заявив, що чутки про відставку прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля безпідставні. ASPI news писало, що нардеп від СН Микола Тищенко закликав Дениса Шмигаля зупинити громадський транспорт на карантин вихідного дня.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Україна заявила міжнародним структурам, що російські танкери так званого «тіньового флоту», які допомагають Москві обходити санкції та фінансувати війну, не можуть розглядатися лише як цивільні судна. Київ наполягає, що такі кораблі мають прямий зв’язок із військовим потенціалом РФ і можуть бути розцінені як законні цілі у контексті протидії російській агресії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський уперше публічно прокоментував резонансну ситуацію навколо 425-го окремого штурмового полку «Скеля», назвавши історію з можливими порушеннями та небойовими смертями військовослужбовців неприпустимою для армії держави, яка веде війну.
Україна та Швеція уклали угоду про закупівлю 16 сучасних винищувачів Gripen E, що стане черговим кроком у зміцненні української авіації та оборони неба.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.