Рада вдруге відмовила Вітренку в посаді міністра енергетики, попри протекцію Зеленського, – всі версії скандалу
Парламент 28 січня 2021 року провалив голосування за призначення нового віцепрем’єра – міністра енергетики. Чому вдруге не пройшла кандидатура Вітренка, розбиралося ASPI news.
Ще 17 листопада 2020 року Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування та районних державних адміністрацій". Це суто технічний документ, бо без нього органи місцевого самоврядування просто не могли повноцінно виконувати свою роботу, адже їм не були передані фінансові зобов'язання та майно попередніх рад.
Втім, за закон проголосували з низкою правок, які під шумок протягнула нардепка Альона Шкрум ("Батьківщина"), зміст котрих безпосередньо не стосувався закону. А саме – зобов’язати Кабмін подавати кандидатуру нового міністра протягом 30 днів, якщо така посада стала вакантною. Нагадаємо, раніше міністр у статусі "виконувача обов’язки" міг сидіти у своєму кріслі рокам. Єдине, чим раніше відрізнявся "в.о." від повноцінного міністра – "тимчасовий" керманич не мав права голосу під час ухвалення рішень уряду.
Наразі діяльність "в.о." суттєво обмежили. Тепер він також не може здійснювати реорганізацію галузі або цілого міністерства, не має права ліквідовувати або продавати майно чи підприємства, котрі курує міністерство, та призначати чи звільняти їх керівників.
Від початку здавалося, що правки ухвалено спеціально під в.о. міністра освіти та науки Сергія Шкарлета. Втім, 17 грудня 2020 року нардепи не без "кнопкодавського" скандалу, все ж призначили Шкарлета повноцінним міністром. А от на засідання Ради того ж дня голосування за призначення на посаду віцепрем’єра – міністра енергетики Юрія Вітренка було провалене.
Тоді це не стало чимось аж надто неочікуваним. Так, парламентський комітет з питань енергетики та ЖКП не підтримав його кандидатуру. Вітренка називали креатурою Ігоря Коломойського, адже за останній рік Юрій Юрійович абсолютно влаштовував олігарха. Варто лише пригадати списання боргу підконтрольної Коломойському "Укрнафти"у розмірі 32 мільярдів гривень.
Отже, у грудні минулого року "за" Вітренка проголосували лише 186 депутатів. Його підтримали 153 нардепи від "Слуги народу" (2 були проти, а 25 – утрималися), 18 голосів дала підконтрольна Коломойському група "За майбутнє", 12 – група "Довіра" та 3 позафракційні депутати.
Серед "слуг" не підтримали Вітренка нардепи т.зв. "групи Разумкова". Сам спікер парламенту в різних інтерв'ю відверто говорив, що був проти такої кандидатуру на посаду міністра енергетики. І додавав, що позицію свою міняти не збирається. Про те, що близькі до Разумкова депутати, попри заклик президента Зеленського, знову провалять голосування, стало зрозумілим, коли нардепка від "Слуги народу" Ірина Верещук в інтерв'ю кореспондентці ASPI news вранці 28 січня сказала, що голосувати за Вітренка не буде.
Втім "золота акція" цього призначення належала все ж таки не Разумкову, а Коломойському. І на цей раз він вирішив її використати по-іншому. Так, під час голосування 28 січня за призначення нового віцепрем’єра – міністра енергетики, кандидатуру Вітренка підтримали лише 204 голосів (потрібно 226). Група "За майбутнє" не дала жодного голосу. З 246 нардепів від "Слуги народу" в залі були присутні лише 208, а проголосували за Вітренка – 177 народних обранців монобільшості. Крім них кандидатуру Юрія Юрійовича підтримали 18 представників з групи "Довіра" та 9 позафракційних.

Як зазначила нардепка VIII скликання Вікторія Сюмар, першого разу Вітренка не пустила в міністерське крісло група Ахметова, а цього разу – група Коломойського. "Реально фракцію "Слуга народу" контролює не Банкова, а олігархи", – написала Сюмар.
Наразі в кулуарах циркулює декілька версій причин провалу голосування за призначення віцепрем’єра-міністра енергетики.
Подейкують, що непризначення Вітренка є результатом домовленості глави фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко з керманичем Офісу президента Андрієм Єрмаком. А отже, наступним міністром енергетики буде людина Тимошенко. Опосередковано цю версії підтвердив полум’яний виступ нардепа від "Батьківщина" Олексія Кучеренка, 28 січня у ВР, котрий спитав з трибуни у прем’єра, чому вони не запропонують на посаду людину з їхньої фракції.
"Рішення не схвалено, прохання-вимогу президента проігноровано. Навіть представник Кабміну у парламенті, нардеп від фракції "Слуга народу" Василь Мокан утримався від голосування та не прислухався до прем'єр-міністра. Цікаво, чи таки зустрівся Єрмак з Тимошенко перед голосуванням?", – підкреслив ексміністр інфраструктури Володимир Омелян.
Ще одну версію висловив з трибуни ВР під час засідання скандальний нардеп Гео Лерос, котрий закликав не голосувати за Вітренка, заявивши, що він має забезпечити прямі поставки газу з Росії, й буцімто Андрій Єрмак дуже хоче стати головним посередником з цієї теми. Втім, ця версія не здається переконливою. По-перше, Юрій Юрійович обіцяв поставки через "незалежних російських трейдерів", проте експортувати газ має право виключно "Газпром". По-друге, для росіян Вітренко є фігурою токсичною ще з часів Стокгольмського арбітражу, тому переговорів з ним ніхто з боку РФ вести не буде.
За словами політичного блогера Олега Шарпа, провал голосування означає, що Денис Шмигаль залишиться прем’єром до березня-квітня. Далі в Офісі президента очікують на розвал монокоаліції та створення іншого об’єднання. "На посаду глави уряду наразі серед інших розглядають Юлію Тимошенко, у разі домовленості з Коломойським, або Кіру Рудик, якщо вдасться домовитись з американцями та Віктором Пінчуком". – підсумував Шарп.
Раніше Вітренко зробив скандальну заяву про субсидії, котрі начебто згубно впливають на психіку. Також стало відомо про зміст декларації чиновника.
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
Втрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.
Президент України Володимир Зеленський повідомив президенту Франції Еммануелю Макрону, що з росіянами треба вибудовувати не просто діалог, а чинити на них тиск.
Генсек НАТО Марк Рютте після візиту в Київ, який відбувся 3 лютого, переконався в незламності України. Він заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін намагається зламати сусідню країну, проте зробити це йому не вдасться.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна зробить усе, щоб бути технічно готовою до вступу в Європейський Союз до 2027-го року. Він також наголосив, що хоче отримати конкретну дату, коли наша країна зможе приєднатися до союзу.
Президент Володимир Зеленський заперечив можливість приїзду до Росії задля проведення там мирних перемовин. Причина відмови – це те, що РФ є агресором, і саме Москва розв'язала повномасштабну неспровоковану війну.
Президент України Володимир Зеленський спростував інформацію видання Financial Times про те, що він буцімто планує оголосити 24 лютого про плани проведення президентських виборів і референдуму щодо територій.
Президент України Володимир Зеленський прийняв пропозицію США провести наступного тижня ще один раунд переговорів щодо завершення війни з Росією. Перемовини мають відбутися 17 або 18 лютого на американській території.
Російські загарбники уночі 12 лютого атакували Україну 219 ударними безпілотниками та 25 ракетами. Головна ціль удару – енергетика в Києві, Одесі та Дніпрі, зокрема генерація та підстанції. Про це написав президент Володимир Зеленський у Telegram.
За чинної нормативно-правової бази будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нові документи щодо організації та проведення повоєнного голосування до Центральної виборчої комісії не надходили.
Втрати Росії в особовому сладі з початку повномасштабної війни в Україні становлять 1,3 мільйона військових. Про це заявив на брифінгу посадовець НАТО, повідомило DW.
Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський провів робочу нараду з командирами підрозділів ДШВ та штурмових полків щодо оперативної обстановки в Запорізькій і Дніпропетровській областях. Про це повідомив у пресслужбі Генштабу.