Рада відновить контроль за якістю харчових продуктів
Про це журналісту АСПІ в кулуарах парламенту розказав заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, голова підкомітету з питань забезпечення євроасоціації Олег Мусій.
За його словами, після неконституційного руйнування санепідслужби виявилося, що зараз нікому здійснювати належний контроль за тим, чим торгують на ринках та продають в супермаркетах.
«Це все вилилось в те, що вперше за минулі 50 років офіційно було виявлено магазинний ботулізм. Гостре токсико-інфекційне захворювання було виявлено в продуктах харчування, які були куплені в магазині», - підкреслив депутат.
Олег Мусій також уточнив, що нова редакція закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» сьогодні буде обговорюватись на засіданні, в якому візьме участь 21 народний депутат.
«Після цього, законопроект буде внесений у порядок денний. Я вважаю, що його буде підтримано Комітетом з питань охорони здоров'я», - зазначив народний депутат.
Він також наголосив, що цей законопроект перекладає, а по суті, робить ліберальною систему контролю за харчовими продуктами в Україні.
«Новий законопроект перекладає відповідальність за якість продуктів на виробника. Кожен виробник буде забов’язаний указати вміст продукту, навіть, відповідність до технічних умов чи до державних стандартів. Це все треба буде оприлюднювати шляхом електронного повідомлення на всіх своїх веб-сайтах, до яких повинен буде забезпечений доступ в інтернеті. Будь хто із людей, споживачів, з мережі магазинів, зможе перевірити цю інформацію на відповідність державним стандартам», - сказав Олег Мусій.
Народний депутат звернув увагу, якщо поставлена продукція не буде відповідати задекларованій виробником якості, міри будуть прийматись суворі, аж до позбавлення ліцензії и закриття цього закладу виробництва або харчування. Більш того, в змінах до закону передбачається і кримінальна відповідальність.
«Таким чином, санепідслужба не відновлюється в правах як монополіст, а її повноваження перекладаються частково на Держспоживслужбу і частково на Міністерство охорони здоров’я. Більш того, розмежовується це замкнуте коло, де зараз МОЗ, а раніше – санепідслужба була законотворчим органом, нормотворчим органом, і тим, хто сам себе перевіряє. Тепер цим буде займатись окремий орган, щоб не було кругової поруки, або прикривання один одного», - зазначив нардеп.
На запитання журналіста АСПІ, коли закон запрацює, депутат відповів.
«Після прийняття закону, через рік. Закон будувався два роки. З 13 членів комітету 10 його підписали, тому шанси на його ухвалення – величезні. Фактично всі фракції його підписали. Він написан професійною санітарною і лікарською спільнотою. Фундаментальний, базовий про внесення змін до закону про санепідблагополуччя. Доречи, це нова редакція закону про епідблагополуччя в Україні. Зараз якість харчових продуктів будуть контролювати самі виробники і самі продуктові мережі магазинів і супермаркетів", - сказав народний депутат.
ПолітикаУ жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
ПолітикаУ прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
ПолітикаЛитовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
ПолітикаУкраїнські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.
ПолітикаПеренесення фінального рішення щодо "мирного плану" США може допомогти Україні змінити позиції. Але вона ж може зірвати надії виробити прийнятний документ без участі Росії. Про це йдеться у матеріалі The Washington Post, в якому описуються останні події, пов’язані з переговорами про мирний трек в Україні.
ПолітикаПрезидент Білорусі Олександр Лукашенко запропонував президенту РФ посередництво у переговорах щодо війни в Україні. Зокрема він пропонує Мінськ в ролі майданчика для мирних переговорів, як це вже було у 2014-15 роках.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини на тлі активізації мирних переговорів заявив, що у російсько-українській війні не має бути миру за рахунок капітуляції.
ПолітикаГенсек НАТО Марк Рютте заявив, що Росії не має права вето на вступ України до Альянсу. Це будуть вирішувати тільки його члени.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн презентувала депутатам Європейського парламенту пріоритети, які Євросоюз відстоюватиме у процесі розроблення і укладення мирної угоди між Україною і Росією.
ПолітикаДля досягнення миру тиснути потрібно на Росію, а не на Україну. Про це заявив президент Володимир Зеленський у відеозверненні.
ПолітикаУ жовтні у ЗМІ активно обговорювалася можливість надання Україні американський ракет Tomahawk. 17 числа президент України Володимир Зеленський здійснював візит до Білого дому з надією на позитивне рішення, але американський лідер Дональд Трамп відмовив.
ПолітикаУ прагненні досягти дипломатичної перемоги у питанні російсько-української війни Білий дім має пам'ятати про ціну слабкої угоди. Такий документ не зможе стримати агресію РФ у майбутньому, і саме це сталося б у разі прийняття 28-пунктного "мирного плану" Сполучених Штатів Америки.
ПолітикаЛитовський міністр закордонних справ Кястутіс Будріс заявив, що якщо в ході мирних перемовин Росії дозволять хоча б мінімально перекроїти кордони України, агресор рано чи пізно зробить те ж саме з територією Литви.
ПолітикаУкраїнські та європейські представники зітхнули з полегшенням після спроб пом'якшити раптовий, сприятливий для Кремля "мирний план" президента Дональда Трампа. Про це повідомило The New York Times.