Рада відновить контроль за якістю харчових продуктів
Про це журналісту АСПІ в кулуарах парламенту розказав заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, голова підкомітету з питань забезпечення євроасоціації Олег Мусій.
За його словами, після неконституційного руйнування санепідслужби виявилося, що зараз нікому здійснювати належний контроль за тим, чим торгують на ринках та продають в супермаркетах.
«Це все вилилось в те, що вперше за минулі 50 років офіційно було виявлено магазинний ботулізм. Гостре токсико-інфекційне захворювання було виявлено в продуктах харчування, які були куплені в магазині», - підкреслив депутат.
Олег Мусій також уточнив, що нова редакція закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» сьогодні буде обговорюватись на засіданні, в якому візьме участь 21 народний депутат.
«Після цього, законопроект буде внесений у порядок денний. Я вважаю, що його буде підтримано Комітетом з питань охорони здоров'я», - зазначив народний депутат.
Він також наголосив, що цей законопроект перекладає, а по суті, робить ліберальною систему контролю за харчовими продуктами в Україні.
«Новий законопроект перекладає відповідальність за якість продуктів на виробника. Кожен виробник буде забов’язаний указати вміст продукту, навіть, відповідність до технічних умов чи до державних стандартів. Це все треба буде оприлюднювати шляхом електронного повідомлення на всіх своїх веб-сайтах, до яких повинен буде забезпечений доступ в інтернеті. Будь хто із людей, споживачів, з мережі магазинів, зможе перевірити цю інформацію на відповідність державним стандартам», - сказав Олег Мусій.
Народний депутат звернув увагу, якщо поставлена продукція не буде відповідати задекларованій виробником якості, міри будуть прийматись суворі, аж до позбавлення ліцензії и закриття цього закладу виробництва або харчування. Більш того, в змінах до закону передбачається і кримінальна відповідальність.
«Таким чином, санепідслужба не відновлюється в правах як монополіст, а її повноваження перекладаються частково на Держспоживслужбу і частково на Міністерство охорони здоров’я. Більш того, розмежовується це замкнуте коло, де зараз МОЗ, а раніше – санепідслужба була законотворчим органом, нормотворчим органом, і тим, хто сам себе перевіряє. Тепер цим буде займатись окремий орган, щоб не було кругової поруки, або прикривання один одного», - зазначив нардеп.
На запитання журналіста АСПІ, коли закон запрацює, депутат відповів.
«Після прийняття закону, через рік. Закон будувався два роки. З 13 членів комітету 10 його підписали, тому шанси на його ухвалення – величезні. Фактично всі фракції його підписали. Він написан професійною санітарною і лікарською спільнотою. Фундаментальний, базовий про внесення змін до закону про санепідблагополуччя. Доречи, це нова редакція закону про епідблагополуччя в Україні. Зараз якість харчових продуктів будуть контролювати самі виробники і самі продуктові мережі магазинів і супермаркетів", - сказав народний депутат.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.