Рада відновить контроль за якістю харчових продуктів
Про це журналісту АСПІ в кулуарах парламенту розказав заступник голови Комітету з питань охорони здоров'я, голова підкомітету з питань забезпечення євроасоціації Олег Мусій.
За його словами, після неконституційного руйнування санепідслужби виявилося, що зараз нікому здійснювати належний контроль за тим, чим торгують на ринках та продають в супермаркетах.
«Це все вилилось в те, що вперше за минулі 50 років офіційно було виявлено магазинний ботулізм. Гостре токсико-інфекційне захворювання було виявлено в продуктах харчування, які були куплені в магазині», - підкреслив депутат.
Олег Мусій також уточнив, що нова редакція закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» сьогодні буде обговорюватись на засіданні, в якому візьме участь 21 народний депутат.
«Після цього, законопроект буде внесений у порядок денний. Я вважаю, що його буде підтримано Комітетом з питань охорони здоров'я», - зазначив народний депутат.
Він також наголосив, що цей законопроект перекладає, а по суті, робить ліберальною систему контролю за харчовими продуктами в Україні.
«Новий законопроект перекладає відповідальність за якість продуктів на виробника. Кожен виробник буде забов’язаний указати вміст продукту, навіть, відповідність до технічних умов чи до державних стандартів. Це все треба буде оприлюднювати шляхом електронного повідомлення на всіх своїх веб-сайтах, до яких повинен буде забезпечений доступ в інтернеті. Будь хто із людей, споживачів, з мережі магазинів, зможе перевірити цю інформацію на відповідність державним стандартам», - сказав Олег Мусій.
Народний депутат звернув увагу, якщо поставлена продукція не буде відповідати задекларованій виробником якості, міри будуть прийматись суворі, аж до позбавлення ліцензії и закриття цього закладу виробництва або харчування. Більш того, в змінах до закону передбачається і кримінальна відповідальність.
«Таким чином, санепідслужба не відновлюється в правах як монополіст, а її повноваження перекладаються частково на Держспоживслужбу і частково на Міністерство охорони здоров’я. Більш того, розмежовується це замкнуте коло, де зараз МОЗ, а раніше – санепідслужба була законотворчим органом, нормотворчим органом, і тим, хто сам себе перевіряє. Тепер цим буде займатись окремий орган, щоб не було кругової поруки, або прикривання один одного», - зазначив нардеп.
На запитання журналіста АСПІ, коли закон запрацює, депутат відповів.
«Після прийняття закону, через рік. Закон будувався два роки. З 13 членів комітету 10 його підписали, тому шанси на його ухвалення – величезні. Фактично всі фракції його підписали. Він написан професійною санітарною і лікарською спільнотою. Фундаментальний, базовий про внесення змін до закону про санепідблагополуччя. Доречи, це нова редакція закону про епідблагополуччя в Україні. Зараз якість харчових продуктів будуть контролювати самі виробники і самі продуктові мережі магазинів і супермаркетів", - сказав народний депутат.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.