Разумков зробив заяву щодо введення ринку землі в Україні
Вирішення питання про ринок землі в Україні може знизити підтримку партії "Слуга народу", заявив Разумков в інтерв'ю НВ.
"Ринок землі, звичайно, спірне питання. Його вирішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс... Я не готовий говорити про конкретні законопроєкти й обіцяти щось конкретне передчасно, до закінчення їх аналізу і початку слухань", – заявив Разумков.
Відповідаючи на запитання, чи будуть депутати нової Ради скасовувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, "незважаючи на звичний крик популістів", Разумков сказав: "нехай популісти спробують провести закон про заборону людині продавати свій мобільний телефон, наприклад".
В Україні з 2002 року діє мораторій на продаж землі сільгосппризначення. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила мораторій до 2020 року.
Скасувати заборону на продаж сільгоспземель рекомендують кредитори і західні партнери України. У меморандумі про співпрацю між Україною і Міжнародним валютним фондом у межах нової кредитної програми stand-by ідеться, що український уряд разом з експертами Світового банку розробили законопроєкт, який передбачає введення ринку земель сільськогосподарського призначення.
Скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення підтримує президент України Володимир Зеленський. 8 серпня він заявив, що земельну реформу проведуть у 2019 році, що дасть змогу відкрити ринок землі у 2020 році.
Разумков казав, що перш ніж запроваджувати в Україні ринок землі, потрібно внести зміни в законодавство.
Раніше глава партії "Слуга народу" заявив, що сумнівається в швидкому вирішенні конфлікту на Донбасі.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.