Разумков зробив заяву щодо введення ринку землі в Україні
Вирішення питання про ринок землі в Україні може знизити підтримку партії "Слуга народу", заявив Разумков в інтерв'ю НВ.
"Ринок землі, звичайно, спірне питання. Його вирішення, з одного боку, може знизити підтримку, але, думаю, нам вдасться вирішити його так, що це зіграє нам у плюс... Я не готовий говорити про конкретні законопроєкти й обіцяти щось конкретне передчасно, до закінчення їх аналізу і початку слухань", – заявив Разумков.
Відповідаючи на запитання, чи будуть депутати нової Ради скасовувати мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, "незважаючи на звичний крик популістів", Разумков сказав: "нехай популісти спробують провести закон про заборону людині продавати свій мобільний телефон, наприклад".
В Україні з 2002 року діє мораторій на продаж землі сільгосппризначення. 20 грудня 2018 року Верховна Рада продовжила мораторій до 2020 року.
Скасувати заборону на продаж сільгоспземель рекомендують кредитори і західні партнери України. У меморандумі про співпрацю між Україною і Міжнародним валютним фондом у межах нової кредитної програми stand-by ідеться, що український уряд разом з експертами Світового банку розробили законопроєкт, який передбачає введення ринку земель сільськогосподарського призначення.
Скасування мораторію на продаж землі сільгосппризначення підтримує президент України Володимир Зеленський. 8 серпня він заявив, що земельну реформу проведуть у 2019 році, що дасть змогу відкрити ринок землі у 2020 році.
Разумков казав, що перш ніж запроваджувати в Україні ринок землі, потрібно внести зміни в законодавство.
Раніше глава партії "Слуга народу" заявив, що сумнівається в швидкому вирішенні конфлікту на Донбасі.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.