Результати мітингу під Верховною Радою

На території наметового містечка навряд чи набереться сотня протестувальників (вчора їх було близько тисячі чоловік), не чутно лозунгів та вигуків з вимогами до влади. Переважна частина мітингувальників, які залишилися у наметовому містечку, належить до прибічників Семенченка та Сааакашвілі.
Мітингуючі поволі сновигають між палатками. Хтось стоїть у черзі до польової кухні, де учасникам мітингу видають сніданок, інші сидять невеличкими групками: теревенять, діляться враженнями та подальшими планами на найближче майбутнє.
Варто зауважити, що з трьох ключових вимог мітингувальників реакція з боку влади була лише на одну – обмеження депутатської недоторканості.
За словами Мустафи Наєма, який виступає одним з організаторів мітингу під Верховною Радою: «Законопроект по депутатському імунітету вже направлений до Конституційного суду. Через місяць, два закон має повернутися до парламенту і буде проголосований на поточній сесії».
За словами Мустафи, мітингувальники зазнали повної поразки у вирішенні питання, пов’язаного зі створенням Антикорупційного суду. Якщо проблема виборчого закону ще обговорюється парламентарями та вищим керівництвом країни, і є всі шанси зрушити цю тему з мертвої крапки, то по Антикорупційному суду президент навідріз відмовився вносити питання в парламент.
Його висновки підтримав інший нардеп Володимир Парасюк.
Наразі альянс політичних сил, які вивели своїх прибічників під стіни Верховної Ради на початку акції, якщо і не розпався, то відчутно послабився. Справа в тім, що організатори мітингу, можливо, зробили тактичну помилку, коли вирішили залучити до акції опального Міхеіла Саакашвілі.
Зваживши на шальках терезів плюси і мінуси (залучення Саакашвілі значно посилить протестний рух людьми, та приверне додаткову увагу ЗМІ до події. Проте вимоги Саакашвілі перевищують вимоги інших учасників акції, а саме – підбурення до зміни влади), організатори акції вирішили об’єднати зусилля з Саакашвілі але тепер вони не знають що робити з грузинським бунтарем. Організатори акції не планували безстроковий протест, а покинути Саакашвілі на самоті під Радою – це порушити домовленості. Тому, швидше за все, інші учасники мітингу будуть шукати змогу під різними приводами залишити наметовий табір на вул. Грушевського і виплутатися із цієї історії. Звісно, якщо події під Верховною Радою не змінять формат і не переростуть у відкрите протистояння. Але, треба думати, у президента вистачить сил та розуміння ситуації, щоб протестні настрої вщухли, а бурхливі сплески емоцій під Радою перейшли у тихі кулуарні бесіди.
Україна закликає країни НАТО щонайшвидше ухвалити рішення про збиття російських ракет та дронів в українському повітряному просторі. Україна готова допомогти Польщі в майбутньому відбитті повітряних атак. Про це заявив міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
10 вересня 2025 року в акваторії Чорного моря спеціальні підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України здійснили успішну операцію проти корабля держави-агресора росії. Метою став корабель проєкту MPSV07 зі складу Чорноморського флоту рф.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна пропонує партнерам спільно захищати повітряний простір від російських дронів, але фіксує відсутність жорсткої реакції світу на вторгнення безпілотників держави-агресора в Польщу.
Президент України Володимир Зеленський провів розмови з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні й генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Президент США Дональд Трамп вперше прокоментував інцидент з атакою російських дронів на Польщу. Про це Трамп написав у власній соціальній мережі Truth Social.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що альянс провів вранці зустріч що до ситуації з порушенням російськими безпілотниками польського повітряного простору та підтвердив, що Польща запросила консультації згідно зі статтею 4 Північноатлантичного договору.
Північноатлантична рада провела засідання на запит Польщі про консультації згідно зі статтею 4 Вашингтонського договору та висловила солідарність з Варшавою. Про це сказав генеральний секретар НАТО Марк Рютте на брифінгу у Брюсселі.
Керівництво Росії не отримувало запитів від Польщі після нічної атаки безпілотників. Про це сказав речник Кремля Дмитро Пєсков у коментарі російським пропагандистам.
Цілеспрямована атака далекобійних російських дронів на Польщу у ніч на 10 вересня, яку в польському уряді назвали "безпрецедентним порушенням повітряного простору" та "масштабною провокацією", не стала несподіванкою. Підготовка до неї тривала вже кілька місяців.
Американський конгресмен-республіканець Джо Вілсон (Південна Кароліна) різко відреагував на вторгнення російських ударних дронів Shahed на територію Польщі. Політик назвав цей інцидент "актом війни".
Україна закликає країни НАТО щонайшвидше ухвалити рішення про збиття російських ракет та дронів в українському повітряному просторі. Україна готова допомогти Польщі в майбутньому відбитті повітряних атак. Про це заявив міністра закордонних справ України Андрія Сибіги.
10 вересня 2025 року в акваторії Чорного моря спеціальні підрозділи Головного управління розвідки Міністерства оборони України здійснили успішну операцію проти корабля держави-агресора росії. Метою став корабель проєкту MPSV07 зі складу Чорноморського флоту рф.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна пропонує партнерам спільно захищати повітряний простір від російських дронів, але фіксує відсутність жорсткої реакції світу на вторгнення безпілотників держави-агресора в Польщу.
Президент України Володимир Зеленський провів розмови з прем’єр-міністром Польщі Дональдом Туском, прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером, головою Ради міністрів Італії Джорджею Мелоні й генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.