РФ використовує "вишки Бойка" для розвідки, - ІС
Об'єкти цивільної інфраструктури в північно-західній частині Чорного моря, зокрема захоплені РФ українські вишки для видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі, відомі, як "вишки Бойка", переобладнані у військові об'єкти для забезпечення контролю над захопленими активами з використанням військової сили, повідомляє координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
"На бурові платформи були закуплені і встановлені системи спостереження за надводною обстановкою... Застосовувані на бурових системи спостереження типу "Нева-БС" (у вигляді РЛС) призначені для радіолокаційного виявлення і супроводу кораблів, суден і цілей низького польоту... В РЛС реалізований прийом і перехоплення даних на каналах міжнародної автоматизованої системи ідентифікації суден (Automatic Identification System), яка підлягає обов'язковому використанню усіма країнами, що входять до Міжнародної Морської Організації", - йдеться в повідомленні.
У групі ІС заявляють, що таке розміщення систем і конфігурація точок розташування бурових платформ забезпечують агресору практично повний контроль за трафіком комерційних суден і військових кораблів, які прямують у порти України. "Можна говорити про блокаду морського сполучення з використанням об'єктів цивільної інфраструктури. Така стратегія Кремля покликана послабити ефект присутності військового контингенту НАТО в Чорному морі", - наголошується в повідомленні.
Також РФ поставила на чергування установку гідроакустичного контролю за підводною обстановкою: за 61 км від мису Тарханкут на об'єктах МСП-4 Голіцинського родовища, за 72 км від цього ж мису на МСП-17 Штормового родовища, за 66 км на північний схід від острова Зміїний на БК-2 Одеського родовища.
В ІС зазначають, що РФ реалізує наступальну стратегію економічної і військової ізоляції регіону в Чорному морі і формує таким чином полігон для відпрацювання придушення економічної свободи навігації та торгового мореплавання загалом.
Як повідомлялося, в Україні розслідують справу про закупівлю у 2011 році за завищеною ціною бурових вишок для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі, до якої нібито причетний співголова фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко.
Раніше повідомлялось, що в СБУ дали коментар щодо розслідування факту візиту в РФ українських політиків Бойко і Медведчука.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.