РФ використовує "вишки Бойка" для розвідки, - ІС
Об'єкти цивільної інфраструктури в північно-західній частині Чорного моря, зокрема захоплені РФ українські вишки для видобутку нафти та газу на Чорноморському шельфі, відомі, як "вишки Бойка", переобладнані у військові об'єкти для забезпечення контролю над захопленими активами з використанням військової сили, повідомляє координатор групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець.
"На бурові платформи були закуплені і встановлені системи спостереження за надводною обстановкою... Застосовувані на бурових системи спостереження типу "Нева-БС" (у вигляді РЛС) призначені для радіолокаційного виявлення і супроводу кораблів, суден і цілей низького польоту... В РЛС реалізований прийом і перехоплення даних на каналах міжнародної автоматизованої системи ідентифікації суден (Automatic Identification System), яка підлягає обов'язковому використанню усіма країнами, що входять до Міжнародної Морської Організації", - йдеться в повідомленні.
У групі ІС заявляють, що таке розміщення систем і конфігурація точок розташування бурових платформ забезпечують агресору практично повний контроль за трафіком комерційних суден і військових кораблів, які прямують у порти України. "Можна говорити про блокаду морського сполучення з використанням об'єктів цивільної інфраструктури. Така стратегія Кремля покликана послабити ефект присутності військового контингенту НАТО в Чорному морі", - наголошується в повідомленні.
Також РФ поставила на чергування установку гідроакустичного контролю за підводною обстановкою: за 61 км від мису Тарханкут на об'єктах МСП-4 Голіцинського родовища, за 72 км від цього ж мису на МСП-17 Штормового родовища, за 66 км на північний схід від острова Зміїний на БК-2 Одеського родовища.
В ІС зазначають, що РФ реалізує наступальну стратегію економічної і військової ізоляції регіону в Чорному морі і формує таким чином полігон для відпрацювання придушення економічної свободи навігації та торгового мореплавання загалом.
Як повідомлялося, в Україні розслідують справу про закупівлю у 2011 році за завищеною ціною бурових вишок для видобутку нафти і газу на Чорноморському шельфі, до якої нібито причетний співголова фракції "Опозиційний блок" Юрій Бойко.
Раніше повідомлялось, що в СБУ дали коментар щодо розслідування факту візиту в РФ українських політиків Бойко і Медведчука.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.