РНБО не підходить для рішень по олігархам, - Разумков
Рада нацбезпеки і оборони України не може бути органом, який веде реєстр олігархів, інакше, неминуче, виникне конфлікт інтересів. Спікер ВР Дмитро Разумков зазначає, що повноваження з ведення реєстру олігархів потрібно передати незалежному органу при НАЗК.
РНБО не може бути органом, який веде реєстр олігархів, через конфлікт інтересів. Таку думку про законопроект №5599, відомому також, як законопроект "Про деолігархізацію" висловив напередодні спікер Верховної Ради України Дмитро Разумков в інтерв'ю програмі "Велика деолігархізація" на каналі "Україна 24".
"Те, що треба б змінити - це орган, який включає в перелік олігархів. У запропонованому законопроекті це РНБО. На мою думку, як члена РНБО, тут є конфлікт інтересів, тому що представники бізнесу контактують з представниками влади. І рішення про включення в цей перелік так званих олігархів, повинні приймати не ті ж представники влади, з якими може контактувати бізнес", - сказав Разумков.
Також, на думку спікера ВР, є ще одне "вузьке місце" - невизначена кількість членів РНБО. Склад Ради може збільшуватися або зменшуватися, і це може впливати на прийняті рішення.
"Конфлікту інтересів ми точно не можемо допустити в такій крихкій та сенсаційній справі, про яку ми говоримо", - зазначив Разумков.
На його думку, незалежний орган, членів якого визначатимуть публічно, допоможе зняти будь-які питання з приводу того, чому ті чи інші люди потрапили до реєстру олігархів. На думку спікера, такий орган повинен діяти при Нацагентстві з протидії корупції (НАЗК). Також Разумков повідомив, що вже подав відповідні правки до законопроекту №5599.
Раніше голова Верховної Ради Дмитро Разумков заявив, що в президентському законопроекті про олігархів закладений прямий конфлікт інтересів, гіпотетично, олігархи можуть бути у складі РНБО, який і буде визначати, хто є олігархом, а хто ні. Також ASPI news повідомляло, що ЗМІ показали будинок, де живе Разумков з сім'єю.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.