Росія навмисне дискредитує роботу СММ ОБСЄ, щоб прикрити свої регулярні війська на Донбасі, - речник МЗС Ніколенко
Російська Федерація продовжує дискредитувати роботу Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Кремль у такий спосіб намагається організувати прикриття своїм регулярним військам у світлі загострення ситуації на Донбасі та вздовж кордону з Україною.
Заява прес-секретаря МЗС Росії Марії Захарової про настання ЗСУ на Донбасі – не відповідає дійсності. Про це у четвер, 25 листопада, повідомляє РБК-Україна, з посиланням на коментар прессекретаря МЗС України Олега Ніколенка.
"Такі інсинуації мають одну мету: надати інформаційне прикриття російським військам на тлі загострення ними ситуації безпеки на Донбасі та вздовж українського кордону", - додав речник МЗС.
Ніколенко зазначив, що звіти СММ ОБСЄ свідчать зовсім про інше, а саме, про системні обмеження свободи пересування на тимчасово окупованих територіях України, блокування засобів зв'язку та спостереження та про загрози особистої безпеки міжнародних спостерігачів з боку бойовиків РФ.
"Ситуація набула таких безпрецедентів, що змусила главу СММ ОБСЄ на початку листопада офіційно звернутися із закликом розблокувати роботу місії в непідконтрольних українському уряду районах. Росія цей заклик, як і інші подібні заклики міжнародної спільноти, проігнорувала", - заявив Ніколенко.
Нагадаємо, що спікер української делегації у ТКГ щодо мирного врегулювання ситуації на сході України Олексій Арестович вважає, що Росія веде послідовну та свідому політику витіснення ОБСЄ з окупованих територій. Також ASPI news повідомляло, що Арестович відповів на критику в мережі з приводу його висловлювань про перейменування України на Русь-Україну. Арестович зазначив, що його висловлювання було жартом, але тих, хто почав його критикувати, він вважає "свинопасами".
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Російський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.