Росія не повинна вказувати Україні, який альянс обирати, - генсек НАТО
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг наголосив, що Україна та Грузія мають право обирати власні альянси. Про це він сказав у Брюсселі під час брифінгу з прем'єр-міністром Грузії Іраклі Гарібашвілі.
Як повідомив Генсек Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг, НАТО продовжить надавати сильну політичну та практичну підтримку своїм партнерам. Він відкинув будь-яку ідею сфер впливу в Європі.
"І Грузія, і Україна мають право обирати власні альянси, при цьому Росія не має права диктувати цей вибір. Ми відкидаємо будь-яку ідею сфер впливу в Європі, такі ідеї є частиною історії та повинні там і залишатися", наголосив Столтенберг.
ASPI news інформувало, що президент Росії Володимир Путін вважає неприйнятним вступ України до НАТО. Він вважає, що це загрожує безпеці Російської Федерації. Також нагадаємо, Єнс Столтенберг висловив сподівання, що Росія не використовуватиме військової сили, а поважатиме суверенітет і територіальну цінність незалежної держави Європи України. Він також закликав Росію "знизити напругу".
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.