Росія звинуватила Україну в "неповазі" до присутності спостерігачів та заборонила місію ОБСЄ на Донбасі
Росія відмовилася продовжувати мандат спостерігачів ОБСЄ на прикордонних пунктах "Гуково" та "Донецьк" на україно-російському кордоні через регулярні "порушення" з боку України. У МЗС РФ заявили, що, пускаючи спостерігачів ОБСЄ у 2014 році, сподівалися вплинути на Київ, але тепер не бачать в цьому сенсу і тому відмовляються продовжити мандат прикордонної місії ОБСЄ.
Росія відмовилася продовжувати мандат спостерігачів Організації з безпеки і співпраці в Європі (ОБСЄ) на прикордонних пунктах "Гуково" і "Донецьк" на україно-російському кордоні через регулярних "порушень" з боку України і деяких західних країн. Про це йдеться в коментарі офіційного представника Міністерства закордонних справ РФ Марії Захарової.
В ході засідання Постійної ради Організації з безпеки і співпраці в Європі Російська Федерація оголосила про рішення не продовжувати мандат групи спостерігачів ОБСЄ на міжнародних автомобільних пунктах пропуску "Гуково" і "Донецьк" російсько-українського кордону після його закінчення 30 вересня. У МЗС Росії звинуватили Україну в такому розвитку подій. Захарова нагадала, що присутність ОБСЄ було засновано в липні 2014 по підсумками берлінської зустрічі міністрів закордонних справ "Нормандського формату". За її словами, "розгортання групи стало жестом доброї волі з боку Росії з метою спонукати Київ піти по мирному шляху розв'язання кризи на сході України".
"Очікувалося, що цей захід довіри сприятиме якнайшвидшому врегулюванню внутрішньоукраїнського конфлікту. Проте, українська влада та їхні західні покровителі не поставився до цього кроку Російської Федерації з належною повагою. Оскільки за 7 років своєї діяльності Банк не зафіксувала жодного факту перекидання з Росії на Донбас військ, озброєнь, боєприпасів або військової техніки, ці країни прагнули використовувати сам факт присутності ОБСЄ на російській території для підтвердження якихось "зобов'язань" Росії в рамках мінських домовленостей, підписаних вже після прибуття спостерігачів, а головне - для відволікання уваги міжнародного співтовариства від наполегливої небажання української влади виконувати мінський "Комплекс заходів". Російська Федерація неодноразово попереджала про необхідність виправлення даної ситуації. На жаль, цей жест доброї волі залишився без відповіді. Стало очевидним, що діяльність Групи спостерігачів ОБСЄ на російсько-українському кордоні не робить позитивного впливу на процес врегулювання, і її продовження є недоцільним", - заявила Захарова.
Нагадаємо, що радник Путіна Дмитро Козак допустив підключення США до переговорів по Донбасу. Також ASPI news писало, що Путін провокує росіян на ненависть до України, Зеленського та всього світу.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.