Рубіо: "Лавров просив передати Трампу погрози ударами по Києву"

Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву. 

За словами Рубіо, це попередження було розіслане всім дипломатичним місіям, але Лавров вирішив зробити окремий дзвінок, аби підкреслити загрозу.

У понеділок відбулася телефонна розмова між Сергієм Лавровим та Марко Рубіо, під час якої російський міністр закордонних справ офіційно повідомив про намір Москви здійснити «системні удари» по об’єктах у Києві. Лавров попросив Рубіо передати це повідомлення безпосередньо президенту США Дональду Трампу, що стало безпрецедентним кроком у дипломатичній практиці.

Рубіо підтвердив журналістам, що він виконав прохання Лаврова, але наголосив: США вже бачили аналогічне повідомлення, розіслане всім дипломатичним установам. «Путін хотів, щоб це було передано особисто президенту, і я це зробив», — зазначив держсекретар.

Він також підкреслив, що наразі немає жодного графіку мирних переговорів, але Вашингтон готовий відігравати конструктивну роль у їх організації. «Кожен масштабний удар нагадує, чому ця жахлива війна має закінчитися. США готові зробити все можливе, щоб сприяти завершенню війни», — заявив Рубіо.

На тлі цих погроз українське МЗС повідомило про готовність надати додаткову підтримку у посиленні безпеки іноземних дипломатичних місій у Києві. Посол ЄС Катаріна Матернова наголосила, що західні дипломати не залишать столицю попри російські погрози.

Контекст

• Дата події: 26 травня 2026 року.
• Медійні персони: Марко Рубіо (держсекретар США), Сергій Лавров (міністр закордонних справ РФ), Дональд Трамп (президент США).
• Ключовий меседж: Кремль намагається легалізувати удари по Києву через дипломатичні канали.
• Значення: США та ЄС підтверджують готовність залишатися поруч із Україною, попри російський шантаж.

Таким чином, дзвінок Лаврова до Рубіо став черговим доказом того, що Москва використовує дипломатію як інструмент психологічного тиску, тоді як Київ і його союзники демонструють рішучість не піддаватися залякуванню.