Руслан Кравченко: Скасовуємо неефективний кадровий пілот, розробляємо новий прозорий механізм добору прокурорів
Генеральний прокурор України Руслан Кравченко ухвалив рішення скасувати Положення про порядок добору кандидатів до кадрового резерву на керівні посади в органах прокуратури. За його словами, пілотний проєкт, який мав забезпечити прозорий добір, виявився неефективним і суперечливим.
«Ідея була правильною — створити справедливий механізм добору керівників. Але практика показала, що проєкт не виконав свого головного завдання. Замість чіткого результату — надмірна зарегульованість, складність і навіть елементи дискримінації. Ба більше — положення дозволяло призначення поза межами резерву, що повністю нівелювало логіку його створення», — заявив Руслан Кравченко.
Критичні недоліки пілотної моделі:
• затягнуті і забюрократизовані процедури;
• відсутність реального кадрового ефекту;
• можливість обхідного призначення поза конкурсом;
• невідповідність викликам воєнного часу.
«У нинішніх умовах, коли низка прокуратур залишаються без керівництва, ми не маємо ні часу, ні простору для процесів, які не дають результату. Я потребую людей, які здатні діяти, а не витрачати роки на узгодження презентацій», — наголосив Генпрокурор.
Новий підхід — європейський формат добору
Руслан Кравченко підкреслив, що новий механізм добору відповідатиме принципам заслуг, прозорості та ефективності. Зокрема:
• буде розроблено спеціальний закон, що базуватиметься на ініціативі ЄС «Ukraine Facility»;
• процедура відповідатиме кращим європейським стандартам;
• добір відбуватиметься із залученням міжнародних експертів;
• будуть проведені консультації з Венеціанською комісією;
• новий підхід матиме законодавче підґрунтя, аналогічне тому, що передбачено для Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (ст. 29-1 Закону України «Про прокуратуру»).
«Ми врахували всі недоліки пілоту. Наступний крок — створити реалістичний, працюючий механізм, який служитиме інтересам держави, а не імітації конкуренції», — резюмував Кравченко.
#русланкравченко #генпрокурор #прокуратура #кадровареформа #антикорупція #відбіркерівників #україна #ukrainefacility #венеціанськакомісія #справедливість
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.