СБУ відкрила справу за незаконні вибори у тимчасово окупованому Криму (Відео)
Слідчі Служби безпеки відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) за фактом незаконних виборів у Державну думу Російської Федерації, які 17-19 вересня відбулися на території тимчасово окупованого українського Криму. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.
Правоохоронці документують усіх причетних до псевдоголосування: як з числа офіційних представників РФ, так і серед громадян України, які, порушуючи вітчизняне законодавство, допомагали державі-агресору. Про це інформують в пресцентрі СБ України.
Служба безпеки України надала РНБО матеріали для запровадження санкцій стосовно організаторів і учасників виборів до російських органів влади на території тимчасово окупованого Криму. Зокрема, мова йде про 33-х кандидатів у депутати Держдуми РФ і 54-х членів територіальних виборчих комісій. Минулої п’ятниці РНБО вже прийняла відповідне рішення, йдеться у повідомленні.
"Упродовж усього виборчого процесу Служба безпеки України збирала матеріали стосовно осіб, які організовують та беруть участь у цих перегонах. Адже вони не просто легітимізують окупаційну владу, а несуть загрозу суверенітету та незалежності України і є співучасниками злочину міжнародного масштабу", – заявив голова СБУ Іван Баканов.
ASPI news повідомляло, що Сполучені Штати відмовилися визнавати вибори, які проходили у РФ, а також на тимчасово окупованих територіях з 17 по 19 вересня. Натомість у Кремлі позитивно оцінили вибори в Держдуму з точки зору конкурентності та відкритості.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.