СБУ відкрила справу за незаконні вибори у тимчасово окупованому Криму (Відео)
Слідчі Служби безпеки відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) за фактом незаконних виборів у Державну думу Російської Федерації, які 17-19 вересня відбулися на території тимчасово окупованого українського Криму. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.
Правоохоронці документують усіх причетних до псевдоголосування: як з числа офіційних представників РФ, так і серед громадян України, які, порушуючи вітчизняне законодавство, допомагали державі-агресору. Про це інформують в пресцентрі СБ України.
Служба безпеки України надала РНБО матеріали для запровадження санкцій стосовно організаторів і учасників виборів до російських органів влади на території тимчасово окупованого Криму. Зокрема, мова йде про 33-х кандидатів у депутати Держдуми РФ і 54-х членів територіальних виборчих комісій. Минулої п’ятниці РНБО вже прийняла відповідне рішення, йдеться у повідомленні.
"Упродовж усього виборчого процесу Служба безпеки України збирала матеріали стосовно осіб, які організовують та беруть участь у цих перегонах. Адже вони не просто легітимізують окупаційну владу, а несуть загрозу суверенітету та незалежності України і є співучасниками злочину міжнародного масштабу", – заявив голова СБУ Іван Баканов.
ASPI news повідомляло, що Сполучені Штати відмовилися визнавати вибори, які проходили у РФ, а також на тимчасово окупованих територіях з 17 по 19 вересня. Натомість у Кремлі позитивно оцінили вибори в Держдуму з точки зору конкурентності та відкритості.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що країни «Групи семи» сформували спільне бачення щодо подальшого тиску на Росію та вважають, що Москва не демонструє готовності припинити агресію проти України.
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що країни «Групи семи» сформували спільне бачення щодо подальшого тиску на Росію та вважають, що Москва не демонструє готовності припинити агресію проти України.
Президент України Володимир Зеленський підбив підсумки ключових зустрічей під час саміту «Групи семи» та заявив, що Київ отримав важливі політичні сигнали від міжнародних партнерів щодо подальшої підтримки України, посилення оборони та пошуку шляхів для завершення війни на справедливих умовах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.