СБУ відкрила справу за незаконні вибори у тимчасово окупованому Криму (Відео)
Слідчі Служби безпеки відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) за фактом незаконних виборів у Державну думу Російської Федерації, які 17-19 вересня відбулися на території тимчасово окупованого українського Криму. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.
Правоохоронці документують усіх причетних до псевдоголосування: як з числа офіційних представників РФ, так і серед громадян України, які, порушуючи вітчизняне законодавство, допомагали державі-агресору. Про це інформують в пресцентрі СБ України.
Служба безпеки України надала РНБО матеріали для запровадження санкцій стосовно організаторів і учасників виборів до російських органів влади на території тимчасово окупованого Криму. Зокрема, мова йде про 33-х кандидатів у депутати Держдуми РФ і 54-х членів територіальних виборчих комісій. Минулої п’ятниці РНБО вже прийняла відповідне рішення, йдеться у повідомленні.
"Упродовж усього виборчого процесу Служба безпеки України збирала матеріали стосовно осіб, які організовують та беруть участь у цих перегонах. Адже вони не просто легітимізують окупаційну владу, а несуть загрозу суверенітету та незалежності України і є співучасниками злочину міжнародного масштабу", – заявив голова СБУ Іван Баканов.
ASPI news повідомляло, що Сполучені Штати відмовилися визнавати вибори, які проходили у РФ, а також на тимчасово окупованих територіях з 17 по 19 вересня. Натомість у Кремлі позитивно оцінили вибори в Держдуму з точки зору конкурентності та відкритості.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.
Командувач Сил безпілотних систем Збройних сил України Роберт "Мадяр" Бровді повідомив, що робота Керченської поромної переправи, яка залишається одним із головних логістичних маршрутів Росії до окупованого Криму, практично паралізована.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про новий етап консультацій із провідними українськими військовими, під час яких обговорювали подальшу стратегію ведення війни, ситуацію на найгарячіших ділянках фронту та кроки, необхідні для досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про підготовку нових стратегічних рішень, які мають зміцнити українські позиції як на полі бою, так і на міжнародній арені.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме значний запас балістичних ракет дозволяє російському керівництву продовжувати вірити у можливість досягти своїх військових цілей.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що від початку 2026 року Київ багаторазово пропонував Росії припинити бойові дії та перейти до дипломатичного врегулювання, однак усі мирні ініціативи були відкинуті російським керівництвом.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після однієї з наймасованіших балістичних атак Росії на Київ закликав міжнародних партнерів негайно перейти до жорсткіших дій проти Кремля.
Американське видання The New Yorker дійшло висновку, що війна між Україною та Росією входить у нову фазу, яка дедалі більше нагадуватиме затяжне виснажливе протистояння без швидкої перемоги будь-якої зі сторін.
Російська армія у липні застосувала проти України більше балістичних ракет, ніж російський військово-промисловий комплекс може виготовити за аналогічний період.
Україна продовжує масштабно зміцнювати північний кордон, перетворюючи його на багаторівневу оборонну лінію, здатну зірвати будь-яку спробу наступу з території Білорусі.
Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що будь-які заклики до скорочення підтримки України або її послаблення не мають нічого спільного з реальністю та суперечать інтересам європейської безпеки.