СБУ відкрила справу за незаконні вибори у тимчасово окупованому Криму (Відео)
Слідчі Служби безпеки відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 111 (державна зрада) за фактом незаконних виборів у Державну думу Російської Федерації, які 17-19 вересня відбулися на території тимчасово окупованого українського Криму. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від дванадцяти до п’ятнадцяти років.
Правоохоронці документують усіх причетних до псевдоголосування: як з числа офіційних представників РФ, так і серед громадян України, які, порушуючи вітчизняне законодавство, допомагали державі-агресору. Про це інформують в пресцентрі СБ України.
Служба безпеки України надала РНБО матеріали для запровадження санкцій стосовно організаторів і учасників виборів до російських органів влади на території тимчасово окупованого Криму. Зокрема, мова йде про 33-х кандидатів у депутати Держдуми РФ і 54-х членів територіальних виборчих комісій. Минулої п’ятниці РНБО вже прийняла відповідне рішення, йдеться у повідомленні.
"Упродовж усього виборчого процесу Служба безпеки України збирала матеріали стосовно осіб, які організовують та беруть участь у цих перегонах. Адже вони не просто легітимізують окупаційну владу, а несуть загрозу суверенітету та незалежності України і є співучасниками злочину міжнародного масштабу", – заявив голова СБУ Іван Баканов.
ASPI news повідомляло, що Сполучені Штати відмовилися визнавати вибори, які проходили у РФ, а також на тимчасово окупованих територіях з 17 по 19 вересня. Натомість у Кремлі позитивно оцінили вибори в Держдуму з точки зору конкурентності та відкритості.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.