Штепі продовжили термін домашнього арешту, але дозволили з’їздити до Києва
Відповідне рішення сьогодні, 15 листопада, оголосив головуючий суддя Ленінського райсуду Харкова Сергій Скляренко. Про це передає «Depo.Харків».
Як повідомляється, суд, розглянувши клопотання сторін процесу, продовжив екс-меру Слов’янська Нелі Штепі міру запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту до 13 січня 2018 року. Штепі також заборонено без дозволу суду покидати місце проживання.
Читайте також: Штепа розповіла, як писала у в’язниці докторську
Крім цього, суд дозволив екс-меру Слов’янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Зазначається, що сьогодні суддя Скляренко заявив самовідвід, який не було задоволено. Адвокати також звернулися до суду із проханням зняти зі їхньої підзахисної електронний браслет.
20 вересня суд змінив запобіжний захід для екс-мера Слов’янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Статті, за якими звинувачують Штепу, зокрема, зазіхання на територіальну цілісність України — не передбачають іншого запобіжного заходу, крім тримання під вартою. Судді зазначили, що відпустили Штепу додому через стан її здоров’я. Під час обстеження у обвинуваченої виявили гіпертонію та цукровий діабет. Судді вважають, що в СІЗО Штепа не отримає необхідного лікування.
Як відомо, Штепу обвинувачують у зазіханні на територіальну цілісність і недоторканність України, що спричинило загибель людей, а також створення сприятливих умов для діяльності бойовиків ДНР. Під час окупації Слов’янська у 2014 році Штепа, будучи мером міста, закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі й відкрито підтримувала Росію.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.