Штурм Музею Гончара спецназом ДБР порівняли з діями Росії в Криму (Відео)
Співголова парламентської фракції "Європейська солідарність", народний депутат України Артур Герасимов заявив, що поведінка спецназу ДБР, який вломився в Музей Івана Гончара, де проходила експозиція картин митців з українським корінням із колекції родини Порошенків, показує реальне обличчя президента Зеленського.
Народний депутат України Артур Герасимов заявив, що співробітники ДБР грубо порушували закон, застосовували фізичну силу та, найголовніше, не надали рішення суду, яким санкціоновано їх дії.
"Те, що зараз відбулося – це і є реальне обличчя Зеленського. Бо ви бачите, як, порушуючи закон, вони це робили. Приїхали невідомі, відмовилися представлятися, відмовилися показувати посвідчення і після того приїхали люди з наліпками ДБР. Озброєні хіба що не автоматами. Почали майже бити людей, застосовувати фізичну силу, зламали двері та зайшли всередину з грубим порушенням закону. Як ми розуміємо, жодних документів вони не показали та жодних рішень суду вони не надали", – наголосив Герасимов.
Водночас, колега Герасимова по фракції, Ахтем Чийгоз, який також був присутнім на місці події, зазначив, що інцидент, який влаштувало ДБР, нагадує, як починалася анексія Криму Росією у 2014 році.
"Ось так починається Росія. Запам’ятайте ось це всі. Ми це бачили, як у Криму починалося у 2014 році. Як набирали для того, щоб свободу та демократію придушувати, збирали псів, для яких немає ні честі, ні гідності. Я пройшов через них. Ось так починалася Росія в Криму. Те, що я бачу зараз, що роблять у ДБР, називаючи це правоохоронними органами, – це початок Росії в Криму, ось це свавілля", – заявив Чийгоз.
Він закликав спецназ ДБР не виконувати злочинних наказів. Та показати керівництву власну гідність, якщо вона, звісно, є.
"Киньте посвідчення їм в обличчя. Кілька посвідчень кинете – і вони зрозуміють, що не зібрали тут для себе зграю, яка виконуватиме всі незаконні накази", – наголосив він.
Також Артур Герасимов заявив про викрадення силовиками митних документів із Музею Гончара. Відповідні документи були представлені разом з експозицією картин із родинної колекції Порошенків.
"Документи, на яких чітко видно, що всі картини офіційно купувалися та офіційно передавалися, – вони вкрадені. Тепер зрозуміло, чому коли їх пхнули носом у цю брехню і сказали – от ці документи, вони їх вкрали. Оце так працює Бюро розслідувань [президента України Володимира] Зеленського", – сказав Герасимов.
Партія "Європейська Солідарність" офіційно заявила про збройний напад Державного бюро розслідувань на Національний центр народної культури "Музей Івана Гончара". У тексті заяви наголошується, що силовики, крім іншого, принижували директора центру, намагалися скоїти крадіжку і напали на представника ЗМІ. На основі всього, що сталося, у політсилі зробили висновок, що головною причиною нападу стали "спроби влади відвернути увагу людей від власної некомпетентності".
Адвокат п'ятого президента України Петра Порошенка Ігор Головань розповів подробиці силового захоплення співробітниками ДБР Музею Гончара в Києві. Юрист повідомив про можливе викрадення документів та недійсне посвідчення "слідчого".
"Під важливим приводом, що вони рятують якесь майно увірвалися, переписали картини, по-моєму, забрали виставлені документи, що підтверджують законне придбання і ввезення картин. Після цього зникли", – зазначив Головань.
Раніше повідомлялось, що Порошенко відкрив виставку родинної колекції картин і підколов ДБР, запросивши його слідчих ознайомитися з доказами законності придбання ним витворів мистецтва.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.