Швеція відмовилася подавати заявку на вступ до НАТО у 2022 році
Керівниця міністерства закордонних справ Швеції Анн Лінде підписала зовнішньополітичну декларацію 2022 року. У ній йдеться про те, що країна не буде подавати заявку на вступ до НАТО.
Політика безпеки країни залишається незмінною – неучасть у військових союзах служить і сприяє стабільності та безпеці у Північній Європі. Документ оприлюднений 17 лютого на сайті уряду Швеції.
Лінде зазначила, що такий курс передбачає активну, відповідальну та широку безпекову політику. Трансатлантичний напрямок буде задіяний у певній відповідності. Швеція дотримується для себе звичного напрямку нейтралітету, тому суттєвих змін не передбачається.
Вона додала, що офіційний Стокгольм й надалі підтримуватиме Київ. Питання захисту суверенітету та територіальної цілісності України має важливе значення для безпеки Європи загалом. Вона зазначила, що Росія не має права диктувати їх за допомогою погроз і насильства.
ASPI news повідомляло, голова НАТО Єнс Столтенберг охарактеризував дії Росії щодо України. США та НАТО не планують розміщувати ракетне озброєння в Україні.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Новий міністр внутрішніх справ України Іван Вигівський своє перше робоче відрядження на посаді здійснив до Харківської області, де ознайомився з безпековою ситуацією, поспілкувався з військовими та заслухав доповіді керівників підрозділів, які виконують завдання на східному напрямку.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.