Сім дипломатів закликали політиків України та США не загострювати ситуацію навколо "плівок Деркача"
Сім американських дипломатів зробили заяву, пов'язану з резонансом, який викликали в суспільстві та міжнародному політикумі "плівки Деркача". За словами колишніх семи послів, ситуація може вплинути на відносини США та України, які шикувалися протягом 30 років.
Про це повідомляє видання "УНІАН" з посиланням на аналітичний центр Атлантична Рада (Atlantic Coucil) у вівторок, 26 травня. У заяві експосли закликали політиків обох країн стримати свої пориви, які можуть призвести до необачних дій і ускладнення взаємин США з Україною.
У заяві зазначено, що Україна, як самостійна демократична держава, знайшла двопартійну підтримку в США. Також дипломати зазначили, що дана ситуація може вплинути на внутрішню політику США і відбитися на проведенні президентських виборів цього року.
"Ці зусилля просувають помилкові та токсичні судження, які не ґрунтуються на реальності відносин США та України з метою послабити відносини та посіяти чвари між нашими двома країнами. Це не служить інтересам жодної з країн", - підкреслюють посли.
Також повідомляється, що американські експосли закликали чиновників США та України "уникати кроків, які підірвуть двосторонні відносини та відштовхнуть одну країну від іншої". Заява була підписана Романом Попадюком, Стівеном Пайфером, Карлосом Паскуалем, Джоном Гербстом, Вільямом Тейлором, Джоном Теффтом і Марі Йованович.
Нагадаємо, позафракційний народний депутат України Андрій Деркач під час пресконференції 19 травня оприлюднив плівки, на яких нібито записані розмови президента України Петра Порошенка, віце-президента США Джо Байдена і глави Держдепу Джона Керрі. Оприлюднені записи низької якості, але Деркач стверджує, що голоси на них належать саме американським чиновникам і українському президентові.
У штабі кандидата в президенти США Джо Байдена назвали аудіозаписи "розмов" з Порошенком "повністю відредагованими". Порошенко своєю чергою також заявив, що аудіофайли є сфабрикованими та запідозрив Офіс президента в причетності до російської спецоперації, яка має на меті зруйнувати двопартійну підтримку України в США.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.