Сім невідповідностей: Тимошенко, Дубинський, Бужанський і ще 61 нардеп оскаржили конституційність закону про банки
На фото: момент оголошення результатів фінального голосування в Раді за банківський закон
64 народних депутати з фракцій “Батьківщина”, “За майбутнє” та “Слуга народу” подали в Конституційний Суд на закон про банки. Вони просять перевірити, чи відповідає він Основному закону України.
Народні депутати з трьох парламентських фракцій надіслали в Конституційний суд подання, в якому просять оцінити конституційність закону про банки. Про це у четвер, 11 червня, повідомила пресслужба КСУ.
У поданні зазначається, що закон був ухвалений з порушенням процедури. Також автори подання заявили, що закон суперечить семи статтям Конституції.
За повідомленням, під поданням підписалися голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, нардепи Максим Бужанський, Олександр Дубинський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.
Нагадаємо, після ухвалення закону про банки в Раду подали постанови про його скасування. Спікер Ради Дмитро Разумков не міг його підписати до того, як відбудеться голосування по кожній з цих постанов і їх відхилять.
Раніше ASPI news також повідомляло, що народний депутат Олександр Дубінський розповів, як заблокував підписання головою Верховної Ради та президентом банківського закону. Дубинський та ще один нардеп Антон Поляков зареєстрували в парламенті по постанові, в яких пропонували скасувати голосування за закон про банки.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.