Сім невідповідностей: Тимошенко, Дубинський, Бужанський і ще 61 нардеп оскаржили конституційність закону про банки
На фото: момент оголошення результатів фінального голосування в Раді за банківський закон
64 народних депутати з фракцій “Батьківщина”, “За майбутнє” та “Слуга народу” подали в Конституційний Суд на закон про банки. Вони просять перевірити, чи відповідає він Основному закону України.
Народні депутати з трьох парламентських фракцій надіслали в Конституційний суд подання, в якому просять оцінити конституційність закону про банки. Про це у четвер, 11 червня, повідомила пресслужба КСУ.
У поданні зазначається, що закон був ухвалений з порушенням процедури. Також автори подання заявили, що закон суперечить семи статтям Конституції.
За повідомленням, під поданням підписалися голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, нардепи Максим Бужанський, Олександр Дубинський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.
Нагадаємо, після ухвалення закону про банки в Раду подали постанови про його скасування. Спікер Ради Дмитро Разумков не міг його підписати до того, як відбудеться голосування по кожній з цих постанов і їх відхилять.
Раніше ASPI news також повідомляло, що народний депутат Олександр Дубінський розповів, як заблокував підписання головою Верховної Ради та президентом банківського закону. Дубинський та ще один нардеп Антон Поляков зареєстрували в парламенті по постанові, в яких пропонували скасувати голосування за закон про банки.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.