Сім невідповідностей: Тимошенко, Дубинський, Бужанський і ще 61 нардеп оскаржили конституційність закону про банки
На фото: момент оголошення результатів фінального голосування в Раді за банківський закон
64 народних депутати з фракцій “Батьківщина”, “За майбутнє” та “Слуга народу” подали в Конституційний Суд на закон про банки. Вони просять перевірити, чи відповідає він Основному закону України.
Народні депутати з трьох парламентських фракцій надіслали в Конституційний суд подання, в якому просять оцінити конституційність закону про банки. Про це у четвер, 11 червня, повідомила пресслужба КСУ.
У поданні зазначається, що закон був ухвалений з порушенням процедури. Також автори подання заявили, що закон суперечить семи статтям Конституції.
За повідомленням, під поданням підписалися голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, нардепи Максим Бужанський, Олександр Дубинський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.
Нагадаємо, після ухвалення закону про банки в Раду подали постанови про його скасування. Спікер Ради Дмитро Разумков не міг його підписати до того, як відбудеться голосування по кожній з цих постанов і їх відхилять.
Раніше ASPI news також повідомляло, що народний депутат Олександр Дубінський розповів, як заблокував підписання головою Верховної Ради та президентом банківського закону. Дубинський та ще один нардеп Антон Поляков зареєстрували в парламенті по постанові, в яких пропонували скасувати голосування за закон про банки.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.