Сім невідповідностей: Тимошенко, Дубинський, Бужанський і ще 61 нардеп оскаржили конституційність закону про банки
На фото: момент оголошення результатів фінального голосування в Раді за банківський закон
64 народних депутати з фракцій “Батьківщина”, “За майбутнє” та “Слуга народу” подали в Конституційний Суд на закон про банки. Вони просять перевірити, чи відповідає він Основному закону України.
Народні депутати з трьох парламентських фракцій надіслали в Конституційний суд подання, в якому просять оцінити конституційність закону про банки. Про це у четвер, 11 червня, повідомила пресслужба КСУ.
У поданні зазначається, що закон був ухвалений з порушенням процедури. Також автори подання заявили, що закон суперечить семи статтям Конституції.
За повідомленням, під поданням підписалися голова фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко, нардепи Максим Бужанський, Олександр Дубинський, Олександр Куницький, Ольга Василевська-Смаглюк та інші.
Нагадаємо, після ухвалення закону про банки в Раду подали постанови про його скасування. Спікер Ради Дмитро Разумков не міг його підписати до того, як відбудеться голосування по кожній з цих постанов і їх відхилять.
Раніше ASPI news також повідомляло, що народний депутат Олександр Дубінський розповів, як заблокував підписання головою Верховної Ради та президентом банківського закону. Дубинський та ще один нардеп Антон Поляков зареєстрували в парламенті по постанові, в яких пропонували скасувати голосування за закон про банки.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Київ оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
У Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже розпочала підготовку до наступної зими, працюючи з тими ресурсами, які є у розпорядженні держави. Він наголосив, що головним завданням уряду є забезпечення стабільного проходження опалювального сезону, попри воєнні виклики та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру.
Atlantic Council підкреслив важливість візиту Володимира Зеленського до країн Перської затоки, зазначивши, що він відкриває нові можливості для дипломатії та економічної співпраці.
Росія готується до нового загострення війни проти України, повідомляють ЗМІ, посилаючись на джерела у військових колах. За їхніми даними, Кремль може активізувати наступальні дії вже найближчими місяцями, намагаючись використати паузу у міжнародних переговорах та проблеми з фінансуванням української оборони.
Дональд Трамп переглядає підтримку зусиль Європи, заявивши, що США не повинні брати на себе основний тягар фінансування та безпеки континенту. Його позиція викликала занепокоєння серед союзників, адже будь-яке скорочення американської участі може послабити єдність Заходу у протистоянні глобальним викликам.
Зеленський заявив, що Росія не змогла досягти поставлених цілей у прикордонних регіонах України. Попри спроби посилити штурмову активність, російська армія зазнає лише зростаючих втрат, тоді як українські сили утримують позиції та продовжують виконувати визначені завдання.
Кремль вимагає від українських військових залишити позиції негайно, заявивши, що «мали вийти ще вчора». Російська сторона намагається створити інформаційний тиск, використовуючи ультимативну риторику, яка не має реального підґрунтя на фронті.
Кіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
Руслан Стефанчук заявив, що Україна готова впровадити всі необхідні реформи для завершення процесу підготовки до членства в Європейському Союзі до 2027 року.
Київ оголосив про розширення угод із країнами Близького Сходу, підкресливши, що співпраця з регіоном має ключове значення для енергетичної безпеки та економічного розвитку України.
У Кремлі заявили, що тристоронні переговори щодо України опинилися на паузі, а контакти з США тривають лише у фоновому режимі. Москва звинувачує Вашингтон у зупинці мирного процесу, стверджуючи, що американські переговорники “зайняті іншими проблемами”.