"Слуга народу" Верещук пояснила, чому передумала і голосуватиме за легалізацію грального бізнесу
Народна депутатка Ірина Верещук, яка не підтримала законопроєкт про гральний бізнес у першому читанні, змінила свою думку. Вона пояснила, чому голосуватиме за легалізацію азартних ігор.
Заборона грального бізнесу бажаного ефекту не має, а тим часом держбюджет щороку недоотримує мільярди гривень. Про це у вівторок, 30 червня, в ексклюзивному коментарі ASPI news заявила народна депутатка від "Слуги народу" Ірина Верещук.
"Я вирішила, що законопроєкт про гральний бізнес треба підтримати у другому читанні. Не підтримати його - означає продовжити існування "чорної діри" з гральним бізнесом і з цим напрямом взагалі в Україні з 2009 року", - заявила політкиня.
"Ми понад 10 років маємо проблему, коли повна заборона грального бізнесу працює точно не на суспільство. Ми бачимо, як розплодилися гральні автомати по всіх куточках нашої держави. Саме цей законопроєкт забирає з вулиць всі гральні автомати. Це дуже важливо. Я як міський голова боролася з незаконними гральними автоматами у себе в місті. І знаю, наскільки це сізіфова праця: ти тут закрив - а вони в іншому місці відкрилися, і їх уже вдвічі-втричі більше. Вони діяли незаконно - а ти їх не можеш притягнути до відповідальності. Зараз це питання буде знято - цим законопроєктом", - сказала вона.
За словами Верещук, на її рішення також вплинули поправки щодо підвищення вікового обмеження на вхід до гральних закладів та фінансування боротьби із залежністю від азартних ігор. "Підвищується вікове обмеження - з 18 років до 21 року. Також йдеться про боротьбу з лудоманією (гральна залежність, хвороблива пристрасть до азартних ігор - Ред.). Це величезна проблема, з якою на місцях борються священики, громадські організації, активісти - але це малоефективно, коли на таку боротьбу не виділяють грошей. Цей законопроєкт передбачає і боротьбу з лудоманією", - повідомила депутатка.
"Усе, що пов'язане з гральним бізнесом: букмекерські контори і гральні автомати, - буде в тільки в готелях. Залишається можливість пільгового оподаткування для інвесторів - тих, хто приведе сюди кошти, відкриє п'ятизірковий готель (а це означає, у свою чергу, збільшення потоку туристів) і в ньому буде гральна зона.
Я спеціально їздила в Білорусь, де впроваджена ця модель, і бачила, що вона працює. Але треба контроль держави і закон, який дасть можливість людям, які працюють "вчорну", отримати ліцензію. Кажуть, що це принесе бюджету 5-7 мільярдів уже в перший рік - і нові можливості інвесторам. Знаю, що законопроєкт недосконалий, знаю, що тільки один закон не вирішить питання, але голосуватиму за нього", - сказала Ірина Верещук.
Раніше ASPI news повідомляло, що на початку червня народна депутатка Ірина Верещук заявила, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу - не на часі, а парламенту слід краще розставляти пріоритети. Також повідомлялося, що Ірина Верещук прокоментувала непослідовні висловлювання колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки щодо кримінальних справ, відкритих проти п'ятого президента Петра Порошенка.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.