"Слуга народу" Верещук пояснила, чому передумала і голосуватиме за легалізацію грального бізнесу
Народна депутатка Ірина Верещук, яка не підтримала законопроєкт про гральний бізнес у першому читанні, змінила свою думку. Вона пояснила, чому голосуватиме за легалізацію азартних ігор.
Заборона грального бізнесу бажаного ефекту не має, а тим часом держбюджет щороку недоотримує мільярди гривень. Про це у вівторок, 30 червня, в ексклюзивному коментарі ASPI news заявила народна депутатка від "Слуги народу" Ірина Верещук.
"Я вирішила, що законопроєкт про гральний бізнес треба підтримати у другому читанні. Не підтримати його - означає продовжити існування "чорної діри" з гральним бізнесом і з цим напрямом взагалі в Україні з 2009 року", - заявила політкиня.
"Ми понад 10 років маємо проблему, коли повна заборона грального бізнесу працює точно не на суспільство. Ми бачимо, як розплодилися гральні автомати по всіх куточках нашої держави. Саме цей законопроєкт забирає з вулиць всі гральні автомати. Це дуже важливо. Я як міський голова боролася з незаконними гральними автоматами у себе в місті. І знаю, наскільки це сізіфова праця: ти тут закрив - а вони в іншому місці відкрилися, і їх уже вдвічі-втричі більше. Вони діяли незаконно - а ти їх не можеш притягнути до відповідальності. Зараз це питання буде знято - цим законопроєктом", - сказала вона.
За словами Верещук, на її рішення також вплинули поправки щодо підвищення вікового обмеження на вхід до гральних закладів та фінансування боротьби із залежністю від азартних ігор. "Підвищується вікове обмеження - з 18 років до 21 року. Також йдеться про боротьбу з лудоманією (гральна залежність, хвороблива пристрасть до азартних ігор - Ред.). Це величезна проблема, з якою на місцях борються священики, громадські організації, активісти - але це малоефективно, коли на таку боротьбу не виділяють грошей. Цей законопроєкт передбачає і боротьбу з лудоманією", - повідомила депутатка.
"Усе, що пов'язане з гральним бізнесом: букмекерські контори і гральні автомати, - буде в тільки в готелях. Залишається можливість пільгового оподаткування для інвесторів - тих, хто приведе сюди кошти, відкриє п'ятизірковий готель (а це означає, у свою чергу, збільшення потоку туристів) і в ньому буде гральна зона.
Я спеціально їздила в Білорусь, де впроваджена ця модель, і бачила, що вона працює. Але треба контроль держави і закон, який дасть можливість людям, які працюють "вчорну", отримати ліцензію. Кажуть, що це принесе бюджету 5-7 мільярдів уже в перший рік - і нові можливості інвесторам. Знаю, що законопроєкт недосконалий, знаю, що тільки один закон не вирішить питання, але голосуватиму за нього", - сказала Ірина Верещук.
Раніше ASPI news повідомляло, що на початку червня народна депутатка Ірина Верещук заявила, що законопроєкт про легалізацію грального бізнесу - не на часі, а парламенту слід краще розставляти пріоритети. Також повідомлялося, що Ірина Верещук прокоментувала непослідовні висловлювання колишнього генпрокурора Руслана Рябошапки щодо кримінальних справ, відкритих проти п'ятого президента Петра Порошенка.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Заява президента України про те, що США пов’язують гарантії безпеки з відходом ЗСУ з Донбасу, викликала задоволення у Москві. Водночас Зеленський попередив: такий крок означатиме не лише втрату територій, а й створення небезпечного плацдарму для Росії, що поставить під удар Україну та весь континент.
Росія публічно підтвердила відсутність прогресу у вирішенні територіальних суперечок з Україною, проте Кремль заявляє, що не відмовляється від діалогу. Пєсков підкреслив: переговори тривають, хоча ключові питання залишаються заблокованими, а чутки про готовність Путіна до мирної угоди він назвав вигадкою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що російський лідер стоїть перед вибором — або внутрішній розкол у суспільстві, або нова війна проти сусідів. Якщо його не зупинити зараз, наступною жертвою можуть стати країни Балтії, адже Кремль розігнав військову економіку і радикалізував власне населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.