Смерть нардепа Полякова: Дмитро Разумков прокоментував можливі причини загибелі екс-Слуги народу (Відео)
Народного депутата Антона Полякова 8 жовтня знайшли мертвим в таксі. Журналіст ASPI news запитав у Дмитра Разумкова, що могло стати причиною смерті політика.
Ексспікер Верховної Ради Дмитро Разумков першим повідомив про смерть Полякова, але в кулуарах парламенту не став говорити, звідки у нього з'явилася ця інформація. Разумков висловив побажання, щоб найближчим часом оприлюднили реальну версію подій, яка підтверджувалася б фактами, а не чутками.
"Багато версій починає гуляти. Дуже хотілося б, щоб ми найближчим часом отримали реальну версію, яка підтверджувалася б не чутками, а фактами. За станом здоров'я - за станом здоров'я. Якщо щось інше - суспільство і політикум повинні про це знати. В цілому слів немає - молода людина, яка була повна сил. Давайте почекаємо хоча б попередніх результатів слідства. Хотілося б, щоб хороший слідчий займався цим питанням", - наголосив Разумков.
Зазначимо, що за попередніми даними, народний депутат Антон Поляков помер внаслідок гострої коронарної недостатності. Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.
"За результатами розтину, смерть народного депутата України настала внаслідок гострої коронарної недостатності, гострої ішемічної хвороби серця. Слідство наразі очікує результати інших судово-медичних досліджень", - йдеться у повідомленні.
За попередніми даними, в ніч на 8 жовтня 2021 року народного депутата виявили у непритомному стані на задньому сидінні автомобіля таксі, який зупинили працівники патрульної поліції через порушення ПДР. За словами водія таксі, за кілька хвилин до того, пасажир сів в машину біля зупинки громадського транспорту у Дніпровському районі, після чого останньому стало зле та почалася нудота. Працівники поліції викликали швидку допомогу, проте проведені ними реанімаційні заходи результату не дали, чоловік помер.
ASPI news повідомляло, Верховна Рада відправила Разумкова у відставку під час засідання 7 жовтня. Це рішення підтримали 284 народні депутати. Також політик розкритикував президента України Володимира Зеленського за невиконання обіцянок перед українцями та заявив, що дуже розчарований у колишніх соратниках.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.