Сьогодні в парламенті депутати обговорять дату інавгурації Зеленського
16 травня у Верховній Раді народні депутати України приступлять до розгляду проектів постанов щодо визначення дати інавгурації Володимира Зеленського.
Про це йдеться у порядку денному сесії, оприлюдненому на сайті парламенту.
Як зазначається у повістці дня, спочатку парламентарії повинні завершити розгляд законопроекту №5395-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань".
Законопроектом передбачається встановити кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників управлінь центрального апарату та керівника підрозділу внутрішнього контролю ДБР, а також регулюються питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників.
Далі депутати перейдуть до розгляду проектів постанов щодо визначення дати проведення урочистого засідання з нагоди прийняття присяги Українському народові новообраним президентом Володимиром Зеленським.
У середу Регламентний комітет визнав сім зареєстрованих депутатами проектів такими, що відповідають вимогам Регламенту при їх оформленні і реєстрації, і запропонував Раді шляхом голосування визначитися щодо їх прийняття або відхилення. У документах пропонується кілька варіантів дати інавгурації-17, 19, 20, 26 і 28 травня.
Раніше повідомлялося про досягнутий консенсус між парламентськими фракціями з представниками лідера президентських перегонів Володимира Зеленського.
З джерел стало відомо, що інавгурація Володимира Зеленського може відбутися в понеділок, 20 травня.
Як зазначається, у процесі переговорів представники Володимира Зеленського погодилася на компромісне рішення провести урочисту присягу не 19 травня, у День пам'яті жертв політичних репресій, а наступного дня.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.