Сьогодні в парламенті депутати обговорять дату інавгурації Зеленського
16 травня у Верховній Раді народні депутати України приступлять до розгляду проектів постанов щодо визначення дати інавгурації Володимира Зеленського.
Про це йдеться у порядку денному сесії, оприлюдненому на сайті парламенту.
Як зазначається у повістці дня, спочатку парламентарії повинні завершити розгляд законопроекту №5395-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань".
Законопроектом передбачається встановити кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників управлінь центрального апарату та керівника підрозділу внутрішнього контролю ДБР, а також регулюються питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників.
Далі депутати перейдуть до розгляду проектів постанов щодо визначення дати проведення урочистого засідання з нагоди прийняття присяги Українському народові новообраним президентом Володимиром Зеленським.
У середу Регламентний комітет визнав сім зареєстрованих депутатами проектів такими, що відповідають вимогам Регламенту при їх оформленні і реєстрації, і запропонував Раді шляхом голосування визначитися щодо їх прийняття або відхилення. У документах пропонується кілька варіантів дати інавгурації-17, 19, 20, 26 і 28 травня.
Раніше повідомлялося про досягнутий консенсус між парламентськими фракціями з представниками лідера президентських перегонів Володимира Зеленського.
З джерел стало відомо, що інавгурація Володимира Зеленського може відбутися в понеділок, 20 травня.
Як зазначається, у процесі переговорів представники Володимира Зеленського погодилася на компромісне рішення провести урочисту присягу не 19 травня, у День пам'яті жертв політичних репресій, а наступного дня.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.