Сьогодні в парламенті депутати обговорять дату інавгурації Зеленського
16 травня у Верховній Раді народні депутати України приступлять до розгляду проектів постанов щодо визначення дати інавгурації Володимира Зеленського.
Про це йдеться у порядку денному сесії, оприлюдненому на сайті парламенту.
Як зазначається у повістці дня, спочатку парламентарії повинні завершити розгляд законопроекту №5395-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань".
Законопроектом передбачається встановити кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників управлінь центрального апарату та керівника підрозділу внутрішнього контролю ДБР, а також регулюються питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників.
Далі депутати перейдуть до розгляду проектів постанов щодо визначення дати проведення урочистого засідання з нагоди прийняття присяги Українському народові новообраним президентом Володимиром Зеленським.
У середу Регламентний комітет визнав сім зареєстрованих депутатами проектів такими, що відповідають вимогам Регламенту при їх оформленні і реєстрації, і запропонував Раді шляхом голосування визначитися щодо їх прийняття або відхилення. У документах пропонується кілька варіантів дати інавгурації-17, 19, 20, 26 і 28 травня.
Раніше повідомлялося про досягнутий консенсус між парламентськими фракціями з представниками лідера президентських перегонів Володимира Зеленського.
З джерел стало відомо, що інавгурація Володимира Зеленського може відбутися в понеділок, 20 травня.
Як зазначається, у процесі переговорів представники Володимира Зеленського погодилася на компромісне рішення провести урочисту присягу не 19 травня, у День пам'яті жертв політичних репресій, а наступного дня.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.