Сьогодні в парламенті депутати обговорять дату інавгурації Зеленського
16 травня у Верховній Раді народні депутати України приступлять до розгляду проектів постанов щодо визначення дати інавгурації Володимира Зеленського.
Про це йдеться у порядку денному сесії, оприлюдненому на сайті парламенту.
Як зазначається у повістці дня, спочатку парламентарії повинні завершити розгляд законопроекту №5395-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань".
Законопроектом передбачається встановити кваліфікаційні вимоги до директорів територіальних управлінь, керівників управлінь центрального апарату та керівника підрозділу внутрішнього контролю ДБР, а також регулюються питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників.
Далі депутати перейдуть до розгляду проектів постанов щодо визначення дати проведення урочистого засідання з нагоди прийняття присяги Українському народові новообраним президентом Володимиром Зеленським.
У середу Регламентний комітет визнав сім зареєстрованих депутатами проектів такими, що відповідають вимогам Регламенту при їх оформленні і реєстрації, і запропонував Раді шляхом голосування визначитися щодо їх прийняття або відхилення. У документах пропонується кілька варіантів дати інавгурації-17, 19, 20, 26 і 28 травня.
Раніше повідомлялося про досягнутий консенсус між парламентськими фракціями з представниками лідера президентських перегонів Володимира Зеленського.
З джерел стало відомо, що інавгурація Володимира Зеленського може відбутися в понеділок, 20 травня.
Як зазначається, у процесі переговорів представники Володимира Зеленського погодилася на компромісне рішення провести урочисту присягу не 19 травня, у День пам'яті жертв політичних репресій, а наступного дня.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.