Справи по вбивствах на Майдані гальмує вище керівництво країни – ГПУ
За словами Сергія Горбатюка, на даний момент департамент спецрозслідування ГПУ передав до суду 242 справи щодо вбивств на Майдані в 2014 році. Вироки винесені усього по п'ятдесяти справах, інші 192 "зависли" в судах. Реальний термін покарання - 4,5 року позбавлення волі - суд призначив лише одному засудженому. У всіх інших випадках фігуранти засуджені до умовних термінів або судилися заочно.
"Але ми продовжуємо працювати. Підозри пред'явлені вже 385 особам, розглядається ще майже 3,5 тис. епізодів, 15 тисяч осіб перевіряються на причетність до скоєння злочинів на Майдані. Результати могли б бути і краще, якби нам не перешкоджали в розслідуванні, а суди не затягували справи ", - упевнений Горбатюк.
Читайте також: Вбивство журналіста прирівняли до хуліганства і засудили винного на 4 роки умовно
Розслідування справ про злочини проти учасників Майдану гальмує істотне скорочення штату слідчих і прокурорів департаменту спецрозслідування ГПУ, каже Горбатюк, а також бездіяльність правоохоронних органів - СБУ і МВС, які, за його словами, не поспішають співпрацювати. Але головне, вважає він, це те, що "вище керівництво держави не проявляє інтересу до як найшвидшого розслідування злочинів", а "про справи Майдану згадують лише на чергову річницю".
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.