Справи Стерненка та Антоненка: Арестович назвав їх політв'язнями
Олексій Арестович заявив, що влада шукає вихід у справах активістів, ув'язнених із політичних причин або мотивів. За словами Арестовича, достатньо Андрій Антоненка, Сергія Стерненка, Дугарь та Кузьменко.
В Україні не повинна збільшуватися кількість ув'язнених із політичних мотивів. Про це в етері телеканалу "1+1" заявив спікер Тристоронньої контактної групи Олексій Арестович. Він навів приклад справ Сергія Стерненка та Андрія Антоненка (справа по вбивство Шеремета).
Водночас Арестович пояснив, що коли акції протесту переходять у погроми та насильство, то у влади не залишається вибору, як застосувати силу. "Коли атакують нашу будівлю ... Ті, хто атакують державу, не залишають їй вибору, ніж включати насильство на насильство. Якщо вона не буде так чинити, то не буде державою, далі буде Російська Федерація і поїхали. Не буде опору", – сказав Арестович і додав, що правоохоронці не можуть не реагувати на подібні дії, адже це їхній прямий обов'язок.
Раніше заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко пояснив, що 20 березня під час акції за Стерненка правоохоронці пустили активістів помітингувати, а ті натомість перетворилися на вандалів. Також ASPI news писало, що в МВС заявили, що до подій біля Офісу президента причетний екс-президент України Петро Порошенко.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.