Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.