Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Годжес підкреслив, що завершення війни та справжня перемога України можливі лише після деокупації Криму. Він зазначив, що півострів має критичне значення для безпеки Європи, а його повернення стане вирішальним моментом у війні проти Росії.
Експерти наголошують, що нинішній етап війни визначається не лише боями на фронті, а й технологічними інноваціями та ударами по глибині території Росії. Україна використовує дрони та далекобійні засоби, щоб виснажити противника, тоді як Кремль намагається компенсувати катастрофічні втрати новими хвилями мобілізації.
Згідно з даними британської розвідки, втрати російської армії на фронті сягають десятків тисяч військових щомісяця. Це перше офіційне підтвердження масштабів катастрофи для Кремля, який намагається компенсувати провали новими хвилями мобілізації.
Ексглава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що посилення атак на Київ є частиною російської стратегії залякування та внутрішньої пропаганди.
Колишня канцлерка Німеччини Анґела Меркель оцінила шанси на завершення війни в Україні, заявивши, що Москва не готова до справжньої дипломатії. Вона підкреслила, що лише глобальна солідарність і тиск на Росію можуть змусити її припинити агресію, адже нинішні дії Кремля свідчать про прагнення продовжувати війну.
Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на черговий транш у межах масштабної кредитної програми Євросоюзу. Президент підкреслив, що дата виплат уже узгоджена, а кошти мають забезпечити фінансову стійкість країни та підтримати економіку в умовах війни.
Прем’єр Нідерландів нагадав: війна проти України почалася не вчора, її коріння – в окупації Криму та збитті рейсу MH17. Він наголосив, що саме ці трагедії стали першими кроками агресії Кремля, яка нині переросла у масштабну війну проти всього українського народу.
У листі до лідерів Євросоюзу Володимир Зеленський заявив, що Київ не розглядає варіант «асоційованого членства» чи інших проміжних статусів. Президент підкреслив, що Україна вже довела свою роль як військовий та політичний актив Європи, і тому заслуговує на повноправне членство без компромісів.
У листі до президента США Дональда Трампа та членів Конгресу Володимир Зеленський описав нічну атаку 24 травня, коли Росія випустила понад 80 ракет різних типів і близько 600 дронів. Він підкреслив, що застосування нових балістичних ракет «Орешнік» є сигналом: Кремль не зупиниться самостійно, і лише рішуча підтримка союзників може змінити хід війни.
Володимир Зеленський заявив, що його лист до президента США Дональда Трампа та конгресменів є винятковим кроком, адже нині кожна пауза у Вашингтоні коштує Україні життів. Він підкреслив, що Америка повинна почути Україну, бо лише спільні дії здатні змусити Росію перейти від ракет до справжньої дипломатії.
Колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Годжес підкреслив, що завершення війни та справжня перемога України можливі лише після деокупації Криму. Він зазначив, що півострів має критичне значення для безпеки Європи, а його повернення стане вирішальним моментом у війні проти Росії.
Експерти наголошують, що нинішній етап війни визначається не лише боями на фронті, а й технологічними інноваціями та ударами по глибині території Росії. Україна використовує дрони та далекобійні засоби, щоб виснажити противника, тоді як Кремль намагається компенсувати катастрофічні втрати новими хвилями мобілізації.
Згідно з даними британської розвідки, втрати російської армії на фронті сягають десятків тисяч військових щомісяця. Це перше офіційне підтвердження масштабів катастрофи для Кремля, який намагається компенсувати провали новими хвилями мобілізації.
Ексглава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що посилення атак на Київ є частиною російської стратегії залякування та внутрішньої пропаганди.