Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Андрій Єрмак різко відкинув інтерв’ю Юлії Мендель, заявивши, що воно принижує Україну та пам’ять загиблих воїнів. Він наголосив, що не має стосунку до скандальних маєтків у Козині, не планує залишати країну й продовжить адвокатську діяльність, водночас допомагаючи військовим.
Прокурори САП заявили у Вищому антикорупційному суді, що Андрій Єрмак консультувався з гадалкою щодо призначень на високі державні посади, зокрема міністра охорони здоров’я, заступника голови ОП Олега Татарова та керівника ДУС Ігоря Лисого.
Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак після судового засідання заявив, що всі його дії були спрямовані на захист держави. Він підкреслив, що команда президента працювала цілодобово, а його власний вибір залишатися в Офісі з перших годин війни був свідомим і продиктованим обов’язком перед країною.
Андрій Єрмак заявив, що вручення йому підозри є наслідком його політичної та дипломатичної роботи, яка зачіпає інтереси різних сил. Він підкреслив, що готовий пройти всі юридичні процедури та закликав до незалежного розслідування, аби суспільство отримало правду без маніпуляцій.
У Держприкордонслужбі заявили, що Мінськ фактично надає підтримку Кремлю, дозволяючи використовувати свою територію для військових потреб Росії. Це створює додаткові ризики для української безпеки.
Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов та бізнесмен Тимур Міндіч опинилися в центрі гучного скандалу: НАБУ і САП оголосили їм підозру у справі про легалізацію коштів через будівництво елітного котеджного містечка “Династія” під Києвом. Слідство оцінює схему у понад 460 мільйонів гривень.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що війна може розвиватися як затяжний конфлікт, заморожений стан або перемога України. Він наголосив, що Європа повинна залишатися єдиною у підтримці Києва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що його різкі висловлювання щодо України були вирвані з контексту та використані опонентами у внутрішній політичній боротьбі. Він наголосив, що позиція Берліна щодо підтримки Києва залишається незмінною.
Президент Володимир Зеленський заявив, що близько двадцяти країн вже зацікавлені у співпраці з Україною за програмою Drone Deals. Перші угоди підписані, контракти готуються, а нові домовленості принесуть енергетичні та фінансові результати для держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та Німеччина домовилися про виробництво зброї на українській території. Він назвав це «сюрпризом», який зміцнить обороноздатність держави та продемонструє новий рівень підтримки з боку Берліна.
Андрій Єрмак різко відкинув інтерв’ю Юлії Мендель, заявивши, що воно принижує Україну та пам’ять загиблих воїнів. Він наголосив, що не має стосунку до скандальних маєтків у Козині, не планує залишати країну й продовжить адвокатську діяльність, водночас допомагаючи військовим.
Прокурори САП заявили у Вищому антикорупційному суді, що Андрій Єрмак консультувався з гадалкою щодо призначень на високі державні посади, зокрема міністра охорони здоров’я, заступника голови ОП Олега Татарова та керівника ДУС Ігоря Лисого.
Колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак після судового засідання заявив, що всі його дії були спрямовані на захист держави. Він підкреслив, що команда президента працювала цілодобово, а його власний вибір залишатися в Офісі з перших годин війни був свідомим і продиктованим обов’язком перед країною.
Андрій Єрмак заявив, що вручення йому підозри є наслідком його політичної та дипломатичної роботи, яка зачіпає інтереси різних сил. Він підкреслив, що готовий пройти всі юридичні процедури та закликав до незалежного розслідування, аби суспільство отримало правду без маніпуляцій.