Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже найближчими днями у Франції відбудеться перша міжнародна зустріч, присвячена запуску проєкту української антибалістичної системи «Фрея».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що політичне рішення про передачу Україні ліцензії на виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot уже ухвалене, а тепер Київ і Вашингтон переходять до практичної реалізації домовленостей.
Російський президент Володимир Путін доручив розширити так звану «буферну зону» вздовж кордону з Україною після серії атак українських безпілотників на нафтопереробні підприємства Росії.
Зустріч президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа на полях саміту НАТО в Анкарі стала важливим кроком до поглиблення стратегічного партнерства між Києвом і Вашингтоном.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва не припинить війну проти України, доки не будуть виконані вимоги, які російський правитель Володимир Путін сформулював ще у 2024 році. Таким чином Кремль фактично підтвердив, що не готовий відмовлятися від своїх максималістських цілей, попри міжнародний тиск і нові дипломатичні ініціативи.
Російський президент Володимир Путін не демонструє намірів завершувати війну проти України та, навпаки, готується до її подальшої ескалації.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що після саміту НАТО в Анкарі серед країн Альянсу стало більше держав, які відкрито підтримують майбутнє членство України.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Сполучені Штати найближчими днями передадуть Україні новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем протиповітряної оборони Patriot.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом на саміті НАТО в Анкарі окрему увагу сторони приділили Китаю та його потенційній ролі у припиненні російської війни.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Китай уперше настільки жорстко відреагував на російську риторику щодо можливого застосування ядерної зброї, фактично висунувши Москві ультимативну вимогу навіть не допускати подібних сценаріїв.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що вже найближчими днями у Франції відбудеться перша міжнародна зустріч, присвячена запуску проєкту української антибалістичної системи «Фрея».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що політичне рішення про передачу Україні ліцензії на виробництво американських систем протиповітряної оборони Patriot уже ухвалене, а тепер Київ і Вашингтон переходять до практичної реалізації домовленостей.
Російський президент Володимир Путін доручив розширити так звану «буферну зону» вздовж кордону з Україною після серії атак українських безпілотників на нафтопереробні підприємства Росії.
Зустріч президентів України та США Володимира Зеленського і Дональда Трампа на полях саміту НАТО в Анкарі стала важливим кроком до поглиблення стратегічного партнерства між Києвом і Вашингтоном.