Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.
Інститут вивчення війни повідомив, що Росія різко збільшила кількість балістичних ракет у масованих атаках по Україні. Кремль прагне виснажити запаси перехоплювачів Patriot, використовуючи момент, коли увага союзників частково зосереджена на війні на Близькому Сході.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що затягування конфлікту на Близькому Сході створює ризик зменшення уваги міжнародних партнерів до України та скорочення постачання систем протиповітряної оборони. Він підкреслив, що будь-яке відволікання ресурсів у світі від українського фронту означає менше можливостей для захисту українських міст від російських атак.
Під час спільної пресконференції з прем’єр-міністром Нідерландів Робом Єттеном у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що Україна розраховує на завершення організаційної підготовки Спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ вже у 2026 році.
Міністерство закордонних справ України відкинуло звинувачення угорського колеги Петера Сійярто щодо коштів Ощадбанку, які були вилучені на території Угорщини. У Києві заявили, що такі слова є безпідставними та дискредитують саму Угорщину, а Україна готує юридичні заходи для повернення грошей і золота.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що вже у понеділок перша група українських військових експертів вирушить до країн Перської затоки, аби навчати місцеві сили збивати іранські дрони-камікадзе. За його словами, Україна готова ділитися унікальним досвідом боротьби з «Шахедами», але очікує взаємної підтримки у вигляді сучасних систем протиповітряної оборони.
Під час пресконференції у Києві президент Володимир Зеленський заявив, що США та країни Перської затоки офіційно зверталися до України по допомогу у протидії іранським дронам. За його словами, українські військові напрацювали унікальні методи боротьби з «Шахедами», які можуть стати корисними для союзників у регіонах, де Іран активно застосовує безпілотники.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Міністерство закордонних справ України оголосило про підготовку судових дій проти Угорщини після того, як угорська влада вилучила кошти та дорогоцінні метали, що належать державному Ощадбанку. Київ назвав інцидент «безпрецедентним актом державного бандитизму» і закликав ЄС висловити солідарність із Україною.