Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Росія не має підстав розраховувати на успіх у можливому конфлікті з НАТО, якщо їй не вдалося досягти своїх цілей у війні проти України.
Якнайшвидше завершення війни в Україні є питанням безпеки не лише для Києва, а й для всієї Європи.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши Росію залишити Організацію Об'єднаних Націй, якщо вона й надалі ігноруватиме рішення та висновки міжнародної спільноти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме червень і липень здатні суттєво вплинути як на ситуацію на фронті, так і на дипломатичні процеси, від яких залежатиме подальший розвиток подій навколо російсько-української війни.
Україна стрімко нарощує виробництво ударних безпілотників і вже найближчим часом може вийти на рівень, який дозволить запускати по території Росії сотні дронів щодня.
Росія намагається використати інциденти із заблукалими українськими безпілотниками для підриву довіри між Україною та її найближчими європейськими союзниками.
Україна разом із союзниками готує новий етап політичного та економічного тиску на Росію, який має посилити ціну продовження війни для Кремля.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Україна отримала важливі сигнали підтримки від провідних європейських держав у сфері протиракетної оборони. Президент Володимир Зеленський повідомив, що Велика Британія, Франція та Німеччина домовилися про подальшу співпрацю з Києвом у зміцненні антибалістичного захисту, а також підтримали необхідність посилення санкційного тиску на Росію.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що майбутні переговори щодо припинення війни не можуть відбуватися без безпосередньої участі європейських держав.
Росія не має підстав розраховувати на успіх у можливому конфлікті з НАТО, якщо їй не вдалося досягти своїх цілей у війні проти України.
Якнайшвидше завершення війни в Україні є питанням безпеки не лише для Києва, а й для всієї Європи.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник виступив із різкою заявою на засіданні Ради Безпеки, закликавши Росію залишити Організацію Об'єднаних Націй, якщо вона й надалі ігноруватиме рішення та висновки міжнародної спільноти.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що саме червень і липень здатні суттєво вплинути як на ситуацію на фронті, так і на дипломатичні процеси, від яких залежатиме подальший розвиток подій навколо російсько-української війни.