Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський під час робочої поїздки до Південної операційної зони погодив подальші активні дії українських підрозділів на найгарячіших ділянках фронту.
Глава української дипломатії Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із Володимиром Зеленським стала стратегічною помилкою Кремля.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко вкотре заявив, що не має наміру втягувати білоруську армію у війну проти України. За його словами, Мінськ не бачить ані військової, ані політичної необхідності для прямої участі у бойових діях, хоча й продовжує демонструвати союзницькі відносини з Росією.
Президент України Володимир Зеленський найближчим часом зустрінеться з президентом Франції Емманюелем Макроном, канцлером ФРН Фрідріхом Мерцем та прем’єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером.
Ексміністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що головним ризиком європейського мирного плану є спроба залучити Росію до переговорів без гарантій припинення агресії. За його словами, будь-які ініціативи, які передбачають участь Москви, можуть перетворитися на пастку для України та легалізувати окупацію.
Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що звернення президента України Володимира Зеленського до Володимира Путіна може стати важливим сигналом для відновлення дипломатичних зусиль щодо завершення війни.
Війна проти України поступово перестає бути об'єднавчою ідеєю для російського суспільства. Навіть серед людей, які роками підтримували агресивну політику Кремля, дедалі частіше лунають сумніви щодо її цілей, наслідків та перспектив.
Масовані удари українських безпілотників по військових та стратегічних об'єктах у глибині Росії змінюють не лише ситуацію на фронті, а й настрої всередині самої РФ.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмова Володимира Путіна від прямих переговорів із президентом Володимиром Зеленським стала втраченою можливістю для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський різко відреагував на російську атаку по об’єкту ядерної інфраструктури поблизу Чорнобильської АЕС, назвавши дії Москви свідомим терором та проявом безпрецедентної зухвалості.