Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.
Якщо українське суспільство готове буде прийняти угоду, за якою з території Донецької області будуть виведені українські війська, але суверенітет України збережеться, то тоді усе одно не буде можливості домовитися, доки не буде чіткого розуміння, що росіяни "завтра не зайдуть туди, звідки ми вийдемо".
Російська Федерація застосувала балістичну ракету типу "Орєшнік" з метою надсилання країнам-члена НАТО сигналу, аби змусити їх припинити надавати Україні підтримку.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у 2026 році є шанси досягнути припинення вогню, проте війна із Росією не зупиниться.
Неспровокована агресія Росії проти України триває майже чотири роки. У порівнянні – це довше, ніж війна між Третім рейхом і Радянським Союзом.
Президент Володимир Зеленський повідомив про чергову масовану атаку Росії на Україну в ніч на сьогодні. Ворог випустив майже 300 ударних дронів, більшість із яких - "Шахеди", а також 18 балістичних і 7 крилатих ракет.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що Росія навмисно почекала початку січня, коли температура в Україні опустилася до мінус 15°С, щоб завдати ударів по енергетичній інфраструктурі та створити складні умови для мільйонів громадян.
У президента України Володимира Зеленського начебто "немає жодних козирів". Про це сказав президент США Дональд Трамп в інтерв’ю The New York Times.
Постійний представник України при ООН Андрій Мельник заявив, що масовані атаки по українських містах свідчить про намір російського диктатора Володимира Путіна дати ляпаса американським посередникам.
Росіяни готують новий масований удар по території України. Про це у відеозверненні сказав президент України Володимир Зеленський.
Кінець повномасштабної війни Росії проти України досі не проглядається, навіть попри зростання міжнародної підтримки і пожвавлення дипломатичних контактів. Про це пише Гвендолін Сассе, директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень у колонці для The Guardian.
Якщо українське суспільство готове буде прийняти угоду, за якою з території Донецької області будуть виведені українські війська, але суверенітет України збережеться, то тоді усе одно не буде можливості домовитися, доки не буде чіткого розуміння, що росіяни "завтра не зайдуть туди, звідки ми вийдемо".
Російська Федерація застосувала балістичну ракету типу "Орєшнік" з метою надсилання країнам-члена НАТО сигналу, аби змусити їх припинити надавати Україні підтримку.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба вважає, що у 2026 році є шанси досягнути припинення вогню, проте війна із Росією не зупиниться.