Стало відомо, хто переміг у конкурсі на голову Митної служби
Перший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов переміг в конкурсі на посаду голови Державної митної служби.
Конкурс проводила Комісія вищого корпусу державної служби.
Оголошення результатів транслювалося на каналі Національного агентства України з питань державної служби в YouTube.
Нефьодов набрав 16,97 бала. Крім нього, до фінального етапу відбору пройшли проректор з навчальної роботи Університету митної справи та фінансів Євген Гармаш і керівник громадської організації Центр розвитку цифрової економіки, експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Андрій Саварець. Гармаш не набрав достатньої кількості балів для рейтингового оцінювання. Саварець отримав 12,33 бала і посів друге місце.
В ході співбесіди під час фінального етапу конкурсу Нефьодов відзначив, що одна з головних проблем митниці - корупція. За його словами, втрати держбюджету оцінюються в сотні мільярдів гривень.
Нефьодов додав, що ще одна велика проблема — непрофесіоналізм співробітників, який пов’язаний, зокрема, з низьким рівнем оплати праці. За його словами, зарплати на митниці стартують від 6 тис. грн. Нефьодов відзначив, що «вже відбулося дуже істотне вимивання професійних кадрів, які не бажають і не можуть знаходитися в таких умовах».
Крім того, за словами Нефьодова, є проблеми з митною інфраструктурою, через що на митниці постійно з’являються черги, а також до сих пір не налаштований обмін інформацією з митними службами інших країн.
Перший заступник голови МЕРТ вважає, що процеси на митниці потрібно максимально електронізувати, щоб зменшити рівень корупції та полегшити роботу співробітників відомства.
"Побудова електронної митниці має бути одним із перших пріоритетів, кого б не обрали керівником. Треба визнати, вже певні кроки зроблені. Працює „єдине вікно“ і майже 100% бізнесу оформляється через це вікно, але його функціонал, м’яко кажучи, далекий від того, щоб можна було сказати, що електронні сервіси на українській митниці займають якісь перші місця в світі", — сказав Нефьодов.
На його думку, потрібно провести інтеграцію з базами даних, запровадити бізнес-аналітику і ризик-менеджмент, щоб можна було на основі аналізу наявної інформації знаходити ризикові операції та ризикових контрагентів.
Крім того, необхідні кадрові зміни. За словами Нефьодова, частину співробітників, які схильні до корупції, доведеться звільнити. Крім того, потрібно підвищувати зарплати митникам шляхом збільшення держфінансування або за рахунок донорських коштів, а також пропонувати їм соціальний пакет, наприклад, забезпечення службовими автомобілів, надання пільгових кредитів і так далі.
Нагадаємо, конкурс проводився в рамках поділу Державної фіскальної служби на Митну та Податкову. Перші два етапи відбору пройшли в квітні. Останній був призначений на 23 квітня, але 17 квітня Окружний адмінсуд Києва призупинив конкурс в рамках забезпечення позову народного депутата від Блоку Петра Порошенка Андрія Антонищака. 24 червня колегія суддів Шостого апеляційного адмінсуду постановила відновити конкурс, який на той момент був заблокований протягом 86 днів.
Раніше повідомлялось, що апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію Кабінету міністрів та відновив дію урядового розпорядження про проведення конкурсу на керівника Державної митної служби.
Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив в.о. голови ДФС Олександр Власов.
"На жаль, ми втратили багато часу. Блокування тривало з 17 квітня! Тільки вдумайтеся, скільки можна було зробити за ці понад 2 місяці для виконання однієї з основних вимог бізнесу – реформування податкової та митної системи", — написав він.
Україна гостро потребує додаткових ракет для систем протиповітряної оборони, оскільки саме захист неба залишається одним із найскладніших викликів у протистоянні російським повітряним атакам.
Міжнародні переговори щодо завершення війни повинні спиратися на реальний стан справ на полі бою, де позиції України останнім часом стали міцнішими.
Будь-яке припинення вогню без чіткого міжнародного контролю може створити для Росії можливість перегрупувати сили та спробувати покращити свої позиції на фронті.
У найближчому колі Володимира Путіна дедалі помітнішими стають суперечності щодо майбутнього війни проти України.
Саме повне та безумовне припинення вогню президент України Володимир Зеленський назвав першим і ключовим кроком на шляху до мирного врегулювання, наголосивши, що лише за таких умов можливий змістовний переговорний процес між сторонами.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що далекобійні удари українських безпілотників по Москві та Санкт-Петербургу мають не лише військове, а й психологічне значення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що міжнародна спільнота повинна посилити політичний, економічний та санкційний тиск на Росію, щоб змусити Кремль відмовитися від продовження війни.
Президент України Володимир Зеленський розкритикував рішення окремих британських муніципалітетів прибрати українські прапори з адміністративних будівель після приходу до влади представників партії Reform UK.
Перший міністр закордонних справ пострадянської Росії Андрій Козирєв заявив, що Сполучені Штати опинилися у найсприятливішій позиції від початку повномасштабної війни для того, щоб схилити Кремль до припинення бойових дій.
Колишній спеціальний представник США з питань України Курт Волкер заявив, що російський лідер Володимир Путін демонструє готовність і надалі витрачати колосальні ресурси країни на війну, навіть якщо це призведе до довгострокового послаблення самої Росії.
Україна гостро потребує додаткових ракет для систем протиповітряної оборони, оскільки саме захист неба залишається одним із найскладніших викликів у протистоянні російським повітряним атакам.
Міжнародні переговори щодо завершення війни повинні спиратися на реальний стан справ на полі бою, де позиції України останнім часом стали міцнішими.
Будь-яке припинення вогню без чіткого міжнародного контролю може створити для Росії можливість перегрупувати сили та спробувати покращити свої позиції на фронті.
У найближчому колі Володимира Путіна дедалі помітнішими стають суперечності щодо майбутнього війни проти України.