Стало відомо, коли можуть пройти вибори мера Кривого Рогу, в Раді позначили дату
У зв'язку зі смертю мера Кривого Рогу Костянтина Павлова в місті чекають нові вибори міського голови. Вибори можуть відбутися вже наприкінці жовтня, хоча, якщо порахувати час на підготовку до виборів, це малоймовірно.
Про це пише "Страна", яка взяла коментар у члена комітету Раду з місцевого самоврядування Олександра Качури. Він повідомив, що позачергові вибори мера можуть відбуватися або в останню неділю жовтня або в останню неділю березня 2022 року. "Міськрада голосує питання про прийняття факту смерті, подають документи, комітет з місцевого самоврядування розглядає, потім виноситься питання в зал", - пояснив Качура.
Відзначається, що у Ради є 90 днів на призначення позачергових виборів, а для проведення виборчої кампанії необхідно мінімум 50 днів. Таким чином, проведення виборів мера Кривого Рогу в кінці жовтня 2021 року, малоймовірно
Нагадавши. 15 серпня в селі Вільне, Криворізького району, у власному будинку знайдений мертвим міський голова Костянтин Павлов. За попередньою версією, сталося самогубство, але розглядається і версія про умисне вбивство.
16 серпня в Міністерстві внутрішніх справ заявили, що наразі слідчі опрацьовують три версії загибелі мера Кривого Рогу Костянтина Павлова. За їх словами, градоначальник був застрелений з мисливського карабіна, зареєстрованого на нього.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.