Стало відомо, про що говорили президент Зеленський та голова Держмитслужби Рябікін: подробиці зустрічі
Президент Володимир Зеленський на нараді із головою Держмтслужби Павлом Рябікіним зауважив, що, крім виконання плану наповнення дербюджету, потрібно також рухатися у напрямку реформування митниці.
Президент України Володимир Зеленський провів робочу нараду з головою Державної митної служби Павлом Рябікіним. Зеленський та Рябікін детально обговорили реформування митниці. Також окремо обговорили виконання планів наповнення державного бюджету на 2021 рік.
Рябікін зазначив, що реформа передбачає перехід на новітні технології та діджиталізацію, спрощення та гармонізацію митних процедур, ставок мита з європейським законодавством, навчання та тестування персоналу, поліпшення матеріально-технічної бази. Рябікін нагадав, що набрав чинності закон України про запровадження інституту авторизованого економічного оператора (АЕО). Це сприяє наближенню митного законодавства України до європейських стандартів, спрощує та полегшує міжнародну торгівлю, підвищує конкурентоспроможність українських АЕО як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.
Активно триває робота над приєднанням до європейської Конвенції про процедуру спільного транзиту. Зеленський підкреслив, що реформа митної служби спрямована на відхід від складних бюрократичних процедур, які часто стають полем для корупції. Тож слід прискорити реформування Державної митної служби. За словами Зеленського, українська митниця повинна перестати бути годівницею для малих і великих корупціонерів і воротами для контрабандистів, а стати прозорим, зрозумілим та зручним сервісом для підприємців і громадян.
Раніше повідомлялося, що Окружний адміністративний суд Києва розглянув адміністративну справу за позовом Максима Нефьодова щодо поновлення його на посаді Голови Державної митної служби України. Нефьодову було відмовлено у задоволенні позовних вимог. ASPI news писало, що Ігор Уманський розповів, чого можна очікувати від звільнення Верланова і Нефьодова.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.
Керівна партія прем’єра Віктора Орбана подала до парламенту Угорщини законопроєкт про арешт вилучених коштів та золота українського Ощадбанку. У Києві заявили, що це є спробою узаконити незаконне вилучення активів і порушення прав українських інкасаторів, затриманих під час операції угорських силових органів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що тристороння зустріч України, США та Росії, яка мала відбутися цього тижня, переноситься через те, що увага партнерів нині зосереджена на конфлікті навколо Ірану. Водночас він підкреслив, що Київ готовий до переговорів у будь-який момент і в будь-якому форматі, який може реально сприяти завершенню війни.
Президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з Володимиром Путіним заявив, що він прагне показати себе «корисним» у врегулюванні конфліктів на Близькому Сході. Водночас він наголосив: справжня користь від Путіна була б лише тоді, коли той припинив би агресію проти України.
На тлі повномасштабної війни з Росією Україна у 2026 році стала найбільшим імпортером озброєнь у світі. За даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), Київ отримав рекордні обсяги військової допомоги та контрактних поставок, випередивши Саудівську Аравію, Індію та Китай.
На конференції послів ЄС у Брюсселі президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна отримає кредит у розмірі 90 млрд євро, незважаючи на вето Віктора Орбана та політичні суперечки всередині Євросоюзу. Вона підкреслила, що на кону стоїть авторитет ЄС і його безпека, тому фінансова підтримка Києва буде забезпечена.
Міністерство оборони України повідомило, що від початку року сили оборони успішно атакували три великі військові заводи, два арсенали та ключовий полігон Росії. Серед цілей — підприємства у Таганрозі, Мічурінську та Нижньому Новгороді, арсенали у Брянській та Курській областях, а також полігон Капустін Яр.
Україна завдала точного удару по військовому заводу в Брянську, який виробляв системи управління для російських ракет. Президент Володимир Зеленський підтвердив операцію та наголосив, що це була справедлива відповідь на постійні атаки РФ по українських містах.
Під час телефонної розмови з Дональдом Трампом Володимир Путін намагався представити картину «успішного просування» російських військ, замовчуючи реальні результати контрнаступальних дій ЗСУ. Кремль використав цю бесіду, щоб створити ілюзію вигідної позиції Москви на фронті.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що вилучені в українських інкасаторів кошти Ощадбанку становлять питання національної безпеки для його країни. У Києві відповіли, що такі заяви є маніпуляцією та спробою узаконити незаконне вилучення активів.
Міністерство закордонних справ України заявило, що угорська влада грубо порушила права семи співробітників Ощадбанку, затриманих 5 березня у Будапешті. Українців утримували в кайданках, із зав’язаними очима та без адвокатів, а після депортації їм заборонили в’їзд до Шенгенської зони на три роки.