Стефанчук напросився на засідання депутатських фракцій (Відео)

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук збирається відвідати засідання парламентських фракцій і груп. Про це рішення спікер повідомив у понеділок, 18 жовтня, під час Погоджувальної ради.
Під час Погоджувальної ради Руслан Стефанчук подякував народним депутатам, які виказали обранці під час голосування за його кандидатуру на посаду голови парламент. Також він подякував тим депутатам, які не підтримали його, бо це "дороговказ для подальшого вдосконалення".
Руслан Стефанчук зазначив, що дуже сподівається на конструктивну співпрацю з усіма фракціями і групами. "Я хочу напроситися до вас на засідання ваших фракцій і груп... Я хочу прийти і переговорити, які питання турбують - організаційні, законодавчі, функціональні і будь-які інші", - сказав він. Голова ВР додав, що налаштований на конструктивну розмову.
ASPI news інформувало, що депутати "Слуги Народу" зберуться на засідання фракції 18 жовтня. Представники пропрезидентської політсили планують обговорити нагальні питання. Нагадаємо, що Верховна Рада 284 голосами зняла Дмитра Разумкова з поста спікера парламенту. 215 голосів на підтримку цього рішення дала фракція "Слуга народу".
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявляє, що в ніч на п’ятницю РФ здійснила найбільшу з початку повномасштабного вторгнення масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру Харківської та Полтавської області.
29 вересня Володимир Путін наказав до кінця 2025 року призвати до армії 135 000 чоловіків віком від 18 до 30 років, що є найбільшим осіннім призовом за майже десятиліття, повідомило The Telegraph.
Юлія Свириденко, яку президент України Володимир Зеленський призначив прем'єр-міністеркою в середині липня цього року, здається, ідеально підходить для цього завдання, пише The New York Times.
У керівництві НАТО заявляють, що РФ вже веде проти альянсу гібридну війну та одночасно готується до можливості масштабного конфлікту. Різке зростання інцидентів із порушенням повітряних кордонів країн-членів НАТО спровокувало напруженість у Європі та викликало стурбованість довгостроковими планами Кремля.
На Полтавщині після удару російських загарбників по газовидобувній інфраструктурі рятівникам вдалося не допустити розповсюдження вогню. Але пошкодження зазначеної інфраструктури виявилися критичними.
Росія змушена через війну проти України імпортувати бензин замість того, щоб його продавати. Про це заявив у зверненні президента України Володимир Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про нові масовані атаки Росії на енергетичні та газові об’єкти України. За словами глави держави, тільки під час останнього обстрілу росіяни випустили 35 ракет по газовій інфраструктурі, половину з яких вдалося збити.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що дії РФ демонструють апетит Путіна продовжувати невпинні атаки на Україну та акти втручання по всій Європі. Він наголосив, що це питання цінностей і свобод усієї Європи.
Президент Володимир Зеленський пояснив, що блокування Угорщиною руху України в Європейський Союз пов’язане з майбутніми виборами у країні. Про це глава держави заявив на пресконференції з премʼєр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен у Копенгагені.
Україна після зустрічі з США на рівні лідерів може отримати нову допомогу в контексті далекобійних ударів. Яку саме - поки що невідомо.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко заявляє, що в ніч на п’ятницю РФ здійснила найбільшу з початку повномасштабного вторгнення масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру Харківської та Полтавської області.
29 вересня Володимир Путін наказав до кінця 2025 року призвати до армії 135 000 чоловіків віком від 18 до 30 років, що є найбільшим осіннім призовом за майже десятиліття, повідомило The Telegraph.
Юлія Свириденко, яку президент України Володимир Зеленський призначив прем'єр-міністеркою в середині липня цього року, здається, ідеально підходить для цього завдання, пише The New York Times.
У керівництві НАТО заявляють, що РФ вже веде проти альянсу гібридну війну та одночасно готується до можливості масштабного конфлікту. Різке зростання інцидентів із порушенням повітряних кордонів країн-членів НАТО спровокувало напруженість у Європі та викликало стурбованість довгостроковими планами Кремля.