Стефанчук пояснив правові наслідки ратифікації Римського статуту
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що ратифікувавши Римський статут, Україна стає повноправним членом Міжнародного кримінального суду, включно з правом вносити зміни до статуту. Про це він заявив на брифінгу.
"Знаєте, наше завдання як парламентаріїв - зробити це (внесення змін до Римського статуту) можливим на законодавчому рівні. А далі, я переконаний, мають працювати фахівці, які можуть глибоко проаналізувати й вносити свої зміни, свої трактування, положення щодо Римського статуту... Тепер ми матимемо таке право", - сказав Стефанчук.
Він додав, що у цій роботі братимуть участь професіонали з Міноборони, ЗСУ, Офісу генпрокурора, Мін'юсту. Спікер вважає ратифікацію Римського статуту історичною подією.
Напередодні ратифікації лідери фракцій і груп парламенту провели нараду "з професійними військовими, з професійними військовими юристами, які зняли всі міфи, що стосувалися Римського статуту і які так довго накручувалися в Україні".
Римський статут Міжнародного кримінального суду - це міжнародний договір, що заснував МКС. Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, що підпадають під його юрисдикцію - це, зокрема злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Ратифікація Україною Римського статуту дозволяє набути повноправного членства в МКС, що надасть можливість:
- висувати свого кандидата на посаду судді та прокурора МКС;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб;
- ефективно співпрацювати з МКС.
Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Однак ратифікація дозволить притягувати російських злочинців до відповідальності.
Ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
ПолітикаУкраїна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
ПолітикаПрезидент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
ПолітикаМіністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
ПолітикаСамопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
ПолітикаСполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
ПолітикаВідповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
ПолітикаСпроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
ПолітикаМасовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
ПолітикаМіністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
ПолітикаПрезидентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.