Стефанчук пояснив правові наслідки ратифікації Римського статуту
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що ратифікувавши Римський статут, Україна стає повноправним членом Міжнародного кримінального суду, включно з правом вносити зміни до статуту. Про це він заявив на брифінгу.
"Знаєте, наше завдання як парламентаріїв - зробити це (внесення змін до Римського статуту) можливим на законодавчому рівні. А далі, я переконаний, мають працювати фахівці, які можуть глибоко проаналізувати й вносити свої зміни, свої трактування, положення щодо Римського статуту... Тепер ми матимемо таке право", - сказав Стефанчук.
Він додав, що у цій роботі братимуть участь професіонали з Міноборони, ЗСУ, Офісу генпрокурора, Мін'юсту. Спікер вважає ратифікацію Римського статуту історичною подією.
Напередодні ратифікації лідери фракцій і груп парламенту провели нараду "з професійними військовими, з професійними військовими юристами, які зняли всі міфи, що стосувалися Римського статуту і які так довго накручувалися в Україні".
Римський статут Міжнародного кримінального суду - це міжнародний договір, що заснував МКС. Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, що підпадають під його юрисдикцію - це, зокрема злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Ратифікація Україною Римського статуту дозволяє набути повноправного членства в МКС, що надасть можливість:
- висувати свого кандидата на посаду судді та прокурора МКС;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб;
- ефективно співпрацювати з МКС.
Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Однак ратифікація дозволить притягувати російських злочинців до відповідальності.
Ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.