Стефанчук пояснив правові наслідки ратифікації Римського статуту
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що ратифікувавши Римський статут, Україна стає повноправним членом Міжнародного кримінального суду, включно з правом вносити зміни до статуту. Про це він заявив на брифінгу.
"Знаєте, наше завдання як парламентаріїв - зробити це (внесення змін до Римського статуту) можливим на законодавчому рівні. А далі, я переконаний, мають працювати фахівці, які можуть глибоко проаналізувати й вносити свої зміни, свої трактування, положення щодо Римського статуту... Тепер ми матимемо таке право", - сказав Стефанчук.
Він додав, що у цій роботі братимуть участь професіонали з Міноборони, ЗСУ, Офісу генпрокурора, Мін'юсту. Спікер вважає ратифікацію Римського статуту історичною подією.
Напередодні ратифікації лідери фракцій і груп парламенту провели нараду "з професійними військовими, з професійними військовими юристами, які зняли всі міфи, що стосувалися Римського статуту і які так довго накручувалися в Україні".
Римський статут Міжнародного кримінального суду - це міжнародний договір, що заснував МКС. Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, що підпадають під його юрисдикцію - це, зокрема злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Ратифікація Україною Римського статуту дозволяє набути повноправного членства в МКС, що надасть можливість:
- висувати свого кандидата на посаду судді та прокурора МКС;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб;
- ефективно співпрацювати з МКС.
Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Однак ратифікація дозволить притягувати російських злочинців до відповідальності.
Ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.