Стефанчук пояснив правові наслідки ратифікації Римського статуту
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук вважає, що ратифікувавши Римський статут, Україна стає повноправним членом Міжнародного кримінального суду, включно з правом вносити зміни до статуту. Про це він заявив на брифінгу.
"Знаєте, наше завдання як парламентаріїв - зробити це (внесення змін до Римського статуту) можливим на законодавчому рівні. А далі, я переконаний, мають працювати фахівці, які можуть глибоко проаналізувати й вносити свої зміни, свої трактування, положення щодо Римського статуту... Тепер ми матимемо таке право", - сказав Стефанчук.
Він додав, що у цій роботі братимуть участь професіонали з Міноборони, ЗСУ, Офісу генпрокурора, Мін'юсту. Спікер вважає ратифікацію Римського статуту історичною подією.
Напередодні ратифікації лідери фракцій і груп парламенту провели нараду "з професійними військовими, з професійними військовими юристами, які зняли всі міфи, що стосувалися Римського статуту і які так довго накручувалися в Україні".
Римський статут Міжнародного кримінального суду - це міжнародний договір, що заснував МКС. Він визначає порядок роботи суду, а також визначає злочини, що підпадають під його юрисдикцію - це, зокрема злочин агресії, злочини геноциду, злочини проти людяності та воєнні злочини.
Ратифікація Україною Римського статуту дозволяє набути повноправного членства в МКС, що надасть можливість:
- висувати свого кандидата на посаду судді та прокурора МКС;
- брати участь у виборах суддів та інших виборних осіб;
- ефективно співпрацювати з МКС.
Україна ратифікувала Римський статут із заявою по ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не буде мати юрисдикції по ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом 7 років після ратифікації. Однак ратифікація дозволить притягувати російських злочинців до відповідальності.
Ратифікація Римського статуту була одним із зобов’язань України відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що здатність України переносити бойові дії на територію Росії є показником нового етапу війни та свідченням високого рівня розвитку українських військових технологій і тактики.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.