Суд не может определиться с мерой пресечения для силовиков по «делу Майдана»
2 октября Печерский столичный суд рассматривал обращение прокуратуры запросившей взять под стражу трех силовиков, которых подозревают в разгоне Майдана.
Прокуратура три года вела расследование и подала в суд обвиняющие факты, доказывающие что силовики Игорь Бабич, Анатолий Серединский и Сергей Поготов организовали доставку для "Беркута" светошумовых и газовых гранат, которые покалечили 18-19 февраля 2014 года десятки людей. Это оружие, запрещенное в Украине и было привезено из России.
Обвиняемые по сей день не были задержаны - двое и сейчас работают в полиции – это Игорь Бабич и Анатолий Серединский. Третий – Сергей Поготов - перешел в службу охраны "Нафтогаза.
Читайте также: Задержаны участники ОПГ «Торпеды» готовившая терракт в Закарпатской области
Рассмотрев обращение прокуратуры, Печерский суд по первым двум обвиняемым – не успел (в течении 72 часов!) избрать меру пресечения и перенес заседание. На что прокуратура выразила недоверие судье. В отношении третьего фигуранта – Сергея Поготова, суд избрал меру пресечения - держать Поготова под ночным домашним арестом. Однако прокуратура пообещала обжаловать решение.
Во время Революции достоинства Поготов был заместителем руководителя Департамента общественной безопасности МВД. И обвинение утверждает, что именно подпись Поготова стоит под документами, которые обеспечивают доставку из России и передачу "Беркуту" гранат для разгона митингов. Именно этими запрещенными в Украине гранатами убивали и травмировали майдановцев.
"Для нужд "Беркута" города Киева выдано изделия "Дрейф-2" – 200 единиц. Изделие "Факел-С"– 55 единиц. Изделие "Заря-2" – 180 единиц. Эти спецсредства были розданы руководителям "Беркута" и активно использовались во время штурма Майдана. В результате применения таких спецсредств даже была спровоцирована гибель человека", - сообщил прокурор Александр Супрун.
Второй фигурант дела, Игорь Бабич и до сих пор работает в полиции и категорически не согласен с обвинениями. С его слов, департамент, в котором он работал четыре года назад, никакого отношения к разгону Майдана или гранатам не имел.
"Даже в материалах уголовного дела нет никаких показаний в отношении меня персонально как лица, которое занималось или каким-то образом способствовало силовому противостоянию правоохранителей с участниками Революции достоинства", - говорит Бабич.
Читайте также: За прошедший месяц в Украине совершены нападения на 11 журналистов
Третий фигурант дела – действующий полисмен Анатолий Серединский, подчиненный подозреваемого Бабича. Первое слушание по нему должно было состояться 29 сентября, но сорвалось. Полковник говорить не хотел. Зато его и его шефа пришел взять на поруки заместитель главы Национальной полиции Александр Фацевич,,который уверен, что коллеги достойные офицеры, отслужившие на Донбассе и доказавшие верность народу и стране.
"Задачи все выполнялись. Они были непосредственно с личным составом в течение девяти месяцев. 2014 год в том числе. Простите меня, кого сейчас обвиняет прокуратура? Какие есть доказательства? Они командовали подразделениями? Они стреляли в людей?" – заявляет Фацевич.
Генеральная прокуратура настаивает: доказательства против всех троих собрала.
"Мы подозреваем их в совершении уголовных правонарушений, преступлений особой тяжести. За них предусмотрено наказание в виде пожизненного лишения свободы. Более ста пострадавших на Майдане в связи с их действиями", - утверждает прокурор Александр Ковальчук.
Допросы и обыски у Поготова, Бабича и Серединского начались еще год назад. На прошлой неделе им были предъявлены подозрения. У суду прокуратура просит взять всех троих под стражу.
Судебный процесс продолжается.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що найближчої ночі Росія може здійснити один із наймасштабніших повітряних ударів останнього часу.
ПолітикаРосійський правитель Володимир Путін отримав різку відповідь від Польщі після своїх заяв про нібито майбутній поділ України.
ПолітикаРосійський диктатор Володимир Путін почав активніше формувати інформаційну схему, за якою відповідальність за затяжну та виснажливу війну проти України має лежати не лише на ньому, а й на російських чиновниках, депутатах та суспільстві загалом.
ПолітикаУкраїна та Сполучені Штати можуть суттєво поглибити стратегічну співпрацю, оскільки дедалі більше стають взаємно необхідними партнерами не лише у сфері безпеки, а й у розвитку оборонних технологій, промисловості та економіки.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що питання повернення тимчасово окупованого Криму наразі не обговорюється безпосередньо в межах мирного переговорного процесу.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов повідомив про досягнення важливих домовленостей під час зустрічі української та американської делегацій у Білому домі.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський почав поступово знаходити спільну мову з частиною американського політичного руху MAGA, який тривалий час критично ставився до підтримки Києва.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на фронті змінилася на користь України, а Росія втратила стратегічну ініціативу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський наголосив, що попри значні втрати російської армії та дедалі складніше становище Кремля, Володимир Путін не демонструє готовності припинити бойові дії.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп прагне якнайшвидшого завершення війни, однак головною перепоною для мирного процесу залишається позиція Кремля.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що найближчої ночі Росія може здійснити один із наймасштабніших повітряних ударів останнього часу.
ПолітикаРосійський правитель Володимир Путін отримав різку відповідь від Польщі після своїх заяв про нібито майбутній поділ України.
ПолітикаРосійський диктатор Володимир Путін почав активніше формувати інформаційну схему, за якою відповідальність за затяжну та виснажливу війну проти України має лежати не лише на ньому, а й на російських чиновниках, депутатах та суспільстві загалом.
ПолітикаУкраїна та Сполучені Штати можуть суттєво поглибити стратегічну співпрацю, оскільки дедалі більше стають взаємно необхідними партнерами не лише у сфері безпеки, а й у розвитку оборонних технологій, промисловості та економіки.