Суд не может определиться с мерой пресечения для силовиков по «делу Майдана»
2 октября Печерский столичный суд рассматривал обращение прокуратуры запросившей взять под стражу трех силовиков, которых подозревают в разгоне Майдана.
Прокуратура три года вела расследование и подала в суд обвиняющие факты, доказывающие что силовики Игорь Бабич, Анатолий Серединский и Сергей Поготов организовали доставку для "Беркута" светошумовых и газовых гранат, которые покалечили 18-19 февраля 2014 года десятки людей. Это оружие, запрещенное в Украине и было привезено из России.
Обвиняемые по сей день не были задержаны - двое и сейчас работают в полиции – это Игорь Бабич и Анатолий Серединский. Третий – Сергей Поготов - перешел в службу охраны "Нафтогаза.
Читайте также: Задержаны участники ОПГ «Торпеды» готовившая терракт в Закарпатской области
Рассмотрев обращение прокуратуры, Печерский суд по первым двум обвиняемым – не успел (в течении 72 часов!) избрать меру пресечения и перенес заседание. На что прокуратура выразила недоверие судье. В отношении третьего фигуранта – Сергея Поготова, суд избрал меру пресечения - держать Поготова под ночным домашним арестом. Однако прокуратура пообещала обжаловать решение.
Во время Революции достоинства Поготов был заместителем руководителя Департамента общественной безопасности МВД. И обвинение утверждает, что именно подпись Поготова стоит под документами, которые обеспечивают доставку из России и передачу "Беркуту" гранат для разгона митингов. Именно этими запрещенными в Украине гранатами убивали и травмировали майдановцев.
"Для нужд "Беркута" города Киева выдано изделия "Дрейф-2" – 200 единиц. Изделие "Факел-С"– 55 единиц. Изделие "Заря-2" – 180 единиц. Эти спецсредства были розданы руководителям "Беркута" и активно использовались во время штурма Майдана. В результате применения таких спецсредств даже была спровоцирована гибель человека", - сообщил прокурор Александр Супрун.
Второй фигурант дела, Игорь Бабич и до сих пор работает в полиции и категорически не согласен с обвинениями. С его слов, департамент, в котором он работал четыре года назад, никакого отношения к разгону Майдана или гранатам не имел.
"Даже в материалах уголовного дела нет никаких показаний в отношении меня персонально как лица, которое занималось или каким-то образом способствовало силовому противостоянию правоохранителей с участниками Революции достоинства", - говорит Бабич.
Читайте также: За прошедший месяц в Украине совершены нападения на 11 журналистов
Третий фигурант дела – действующий полисмен Анатолий Серединский, подчиненный подозреваемого Бабича. Первое слушание по нему должно было состояться 29 сентября, но сорвалось. Полковник говорить не хотел. Зато его и его шефа пришел взять на поруки заместитель главы Национальной полиции Александр Фацевич,,который уверен, что коллеги достойные офицеры, отслужившие на Донбассе и доказавшие верность народу и стране.
"Задачи все выполнялись. Они были непосредственно с личным составом в течение девяти месяцев. 2014 год в том числе. Простите меня, кого сейчас обвиняет прокуратура? Какие есть доказательства? Они командовали подразделениями? Они стреляли в людей?" – заявляет Фацевич.
Генеральная прокуратура настаивает: доказательства против всех троих собрала.
"Мы подозреваем их в совершении уголовных правонарушений, преступлений особой тяжести. За них предусмотрено наказание в виде пожизненного лишения свободы. Более ста пострадавших на Майдане в связи с их действиями", - утверждает прокурор Александр Ковальчук.
Допросы и обыски у Поготова, Бабича и Серединского начались еще год назад. На прошлой неделе им были предъявлены подозрения. У суду прокуратура просит взять всех троих под стражу.
Судебный процесс продолжается.
Володимир Путін може скористатися перехідним періодом США. Тому країнам Європи потрібно вже зараз посилити допомогу Україні.
Понад 100 млрд доларів США було виведено з України за кордон за всі роки її незалежності. Про це заявила голова Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами Олена Дума під час круглого столу на тему «Як повернути в Україну заблоковані російські гроші".
Європейський Союз не є військовим альянсом, проте він має певні положення про солідарність. Про це заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель в інтерв'ю "Європейській правді".
За словами польського прем'єра, після виборів у США Європа буде змушена ще більше відповідати за свою безпеку самостійно. Мирний план Дональда Трампа, вважає глава уряду, лише на стадії підготовки.
Міністр оборони Великої Британії Джон Гілі переконаний, що обраний президент США Дональд Трамп під час свого другого терміну лишатиметься прихильним НАТО.
Росія планує наступати на позиції Збройних сил Україні в Курській області великим угрупованням з десятків тисяч військових, серед яких є й північнокорейці.
Литовський міністр оборони Лаурінас Кащюнас вважає, що європейські країни не повинні повторювати помилку 2016 року та створювати бар'єр із новообраним президентом США Дональдом Трампом, а натомість співпрацювати з питань, що становлять спільний інтерес.
Польський прем’єр-міністр Дональд Туск заявив, що з огляду на обрання Дональда Трампа президентом США та можливими "мирними пропозиціями" важливо не допустити послаблення України.
Прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер і президент Франції Емманюель Макрон провели зустріч, на якій планували переконати президента США Джо Байдена дозволити Україні удари ракетами Storm Shadow по цілях у глибині РФ.
Результати російсько-української війни формуватимуть глобальну архітектуру безпеки на наступні десятиліття, переконаний міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Володимир Путін може скористатися перехідним періодом США. Тому країнам Європи потрібно вже зараз посилити допомогу Україні.
Понад 100 млрд доларів США було виведено з України за кордон за всі роки її незалежності. Про це заявила голова Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами Олена Дума під час круглого столу на тему «Як повернути в Україну заблоковані російські гроші".
Європейський Союз не є військовим альянсом, проте він має певні положення про солідарність. Про це заявив голова європейської дипломатії Жозеп Боррель в інтерв'ю "Європейській правді".
За словами польського прем'єра, після виборів у США Європа буде змушена ще більше відповідати за свою безпеку самостійно. Мирний план Дональда Трампа, вважає глава уряду, лише на стадії підготовки.