Судді прийшли до депутатів з проханням забезпечити належний рівень фінансування у 2020 році (Фото)
Сьогодні, 11 листопада, парламентський комітет з питань правової політики обговорив звернення голів Вищої ради правосуддя і Державної судової адміністрації щодо недостатнього фінансування судової гілки влади, закладеного у проєкті закону про Державний бюджет на 2020 рік.
У листі голові комітету Ірині Венедиктовій голови Вищої ради правосуддя (ВРП) і Державної судової адміністрації (ДСА) зазначають, що у проєкті Державного бюджету на 2020 рік проігноровані пропозиції представників судової влади щодо її належного фінансування.
Одним із нововведень бюджету на 2020 рік є скасування «прив’язки» до прожиткового мінімуму усіх видів виплат, крім пенсій і допомоги малозабезпеченим сім’ям. Це ж, на думку голів ВРП і ДСА, ставить під загрозу доступність правосуддя і створює перешкоди для належного захисту прав і свобод людини.

Як зазначається у листі, дефіцит бюджетних призначень для ДСА складає 9 746 022, 4 тис. грн. Дефіцит бюджетних призначень для оплати праці суддів і працівників апаратів місцевих і апеляційних суддів, включно з нарахуваннями, становить 6 231 677,8 тис. грн.
Члени профільного комітету погодилися з тим, що недофінансування судової гілки влади ставить під загрозу існування чесного правосуддя. Депутат від фракції «Європейська солідарність» Руслан Князевич висловив думку про те, що є сенс звернутися до бюджетного комітету та до Верховної Ради окремо. Цю позицію підтримали й інші представники комітету.
В ході засідання депутат від фракції «Батьківщина» Сергій Власенко зазначив, що потрібно визначитись із тим, кому саме надсилати рішення комітету. На його думку, звернення варто надіслати прем’єр-міністру, міністру фінансів, міністру юстиції, у бюджетний комітет та голові Верховної Ради. Голова комітету з питань правової політики Ірина Венедиктова доповнила, що відповідний лист варто також надіслати і президенту Володимиру Зеленському.

Представники комітету з питань правової політики отримали доручення відвідати засідання комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, щоб висловити свою позицію щодо цього питання, а також надіслати листи голові Верховної Ради і голові комітету з питань фінансів, податкової та митної політики та окремого листа президенту України.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.