Супрун готова до співпраці із Зеленським і не проти очолити МОЗ
Дана заява від виконуючої обов'язки міністра охорони здоров'я Уляни Супрун прозвучала в інтерв'ю DW.
У бесіді з журналістом Супрун зазначила, якщо сформований після парламентських виборів Кабінет міністрів буде підтримувати реформи в галузі охорони здоров'я, вона готова продовжити свою діяльність в Україні на посаді глави Міністерства охорони здоров'я України.
"Після виборів від команди Зеленського ми почули, що є підтримка реформ, що вони б хотіли подивитися, як вони відбуваються, можливо, дати якісь поради. Ми готові презентувати зміни, але наполягаємо на тому, що вони вже розпочаті і незворотні", - розповіла Уляна Супрун в інтерв'ю.
Уляна Супрун наголосила також, їй належить в будь-якому випадку зустріч з новим президентом України після інавгурації, оскільки команда Зеленського проводитиме таку зустріч з усіма міністрами.
"Ми будемо стежити за тим, що відбуватиметься протягом наступних шести місяців, і готові співпрацювати з будь-якою конструктивною політичною силою, щоб пояснювати хід реформ і забезпечити галузі необхідне фінансування", - заявила Супрун.
Крім того чиновниця відреагувала на критику Євгена Комаровського, який виконує роль консультанта Володимира Зеленського в питаннях охорони здоров'я:
"Кожному щось може не сподобатися. Ми слухаємо наших лікарів і пацієнтів, пацієнтські організації і реагуємо на всі. Вперше в Україні ми не спускали зверху, з Києва, якісь реформи, а домоглися участі всіх сторін", - говорить Супрун.
Раніше АСПІ повідомляло про те, що сьогодні, 30 квітня, Центральна виборча комісія України оголосила офіційні результати виборів президента України 2019 за результатами підрахунку 100% голосів.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Глава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
Глава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
Російський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.