Трамп на дебатах дорікнув Європі за недостатню допомогу Україні та попався на брехні
Кандидат у президенти Дональд Трамп під час дебатів з Камалою Гарріс поскаржився, що США надали Україні від 250 до 275 мільярдів доларів допомоги, а європейські країни - лише від 100 до 150 мільярдів доларів, хоча вони розташовані ближче до України. Однак ці заяви є неправдивими.
Як повідомило CNN, згідно з даними Кільського інституту світової економіки в Німеччині, європейські країни надали значно більше допомоги Україні, ніж США під час і безпосередньо перед початком російського вторгнення на початку 2022 року. Кільський інститут, який уважно стежить за допомогою Україні, виявив, що з кінця січня 2022 року (безпосередньо перед вторгненням Росії в лютому 2022 року) до червня 2024 року Європейський Союз та окремі європейські країни виділили Україні загалом близько 207 мільярдів доларів. США надали приблизно 109 мільярдів доларів.
Європа також перевищила США за допомогою, яка фактично була "виділена" Україні – визначена інститутом як доставлена або ухвалена допомога – приблизно на 122 мільярди доларів від Європи порівняно з приблизно 83 мільярдами доларів від США.
Крім того, Європа зобов’язалася надати більшу загальну військову допомогу Україні - приблизно від 88 мільярдів доларів проти 72 мільярдів доларів від США. США ледве лідирували за фактично виділеною військовою допомогою - приблизно від 56,91 мільярда доларів проти приблизно 56,84 мільярда доларів від Європи. Але це далеко не ті цифри, які навів Трамп.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.