Трамп на дебатах відповів, чи бажає перемоги України
Експрезидент США і кандидат на пост глави держави Дональд Трамп під час дебатів з Камалою Гарріс не дав чіткої відповіді на питання про те, чи хоче він перемоги України у війні з Росією.
Трамп лише заявив про бажання, щоб війна завершилася. "Я хочу, щоб війна закінчилася, щоб перестали гинути люди. Ті цифри, які вам кажуть, не відповідають дійсності. Я хочу, щоб війна припинилась. Я хочу врятувати життя, бо люди гинуть мільйонами. Мільярди грошей витрачаються на цю війну Америкою. Вони не просять гроші в Європи у такому обсязі", - заявив кандидат на пост президента США.
За словами Трампа, Байден та Гарріс "не мають сміливості сказати Європі, щоб та витрачала більше грошей на оборону". "Я добре знаю Зеленського, я добре знаю Путіна. Мене поважають. А Байдена не поважають. І за що його поважати, він за два роки не дзвонив Путіну. Якщо за мене проголосують, я поговорю з одним президентом, поговорю з другим і війна закінчиться.... Байден взагалі не знає, як спілкуватися з Путіним. Мільйони людей гинуть, ми на порозі Третьої світової війни", - наголосив політик.
Водночас Гарріс відповіла Трампу, що "якби Трамп був президентом у 2022 році - Путін сидів би вже у Києві". "Нам потрібно розуміти важливість НАТО і того, що ми робимо для підтримки України. Інакше б Путін вже сидів в Києві і думав, як напасти на Польщу. Ви думаєте, що ви дружите з диктатором, але він би вас з'їв на обід", - сказала вона. Гарріс наголосила, що США повинні залишатися лідером, щоб захищати міжнародні права і правила.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.