Трамп ще до інавгурації готовий стати посередником між Україною та Росією – Орбан
Кандидат у президенти США від Республіканської партії Дональд Трамп у разі своєї перемоги на виборах, які відбудуться 5 листопада 2024 року, одразу готовий стати посередником на мирних переговорах між Україною та Росією.
Про це прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан написав у листі до голови Європейської ради Шарля Мішеля. Цей документ з'явився у розпорядженні німецького видання Bild. У вступному слові Орбан пише: "Нижче ви знайдете узагальнену оцінку моїх нещодавніх переговорів з лідерами України, Росії, Китаю, Туреччини та президентом Дональдом Трампом, а також деякі пропозиції для вашого розгляду".
Далі у листі, який займає півтори сторінки, угорський лідер перераховує десять пунктів, а про війну в Україні зазначає наступне: "Загалом можна констатувати, що інтенсивність військового конфлікту радикально зросте в найближчому майбутньому".
Орбан, зокрема, закликає до переговорів з Китаєм про "мирну конференцію", відновлення дипломатичних відносин з РФ і до "політичного наступу" на Глобальний Південь, "повагу якого ми втратили через нашу позицію щодо війни в Україні".
Він також описав свої переговори в США, які відбулися до замаху на Трампа. Орбан критикує Джо Байдена. "Чинний президент докладає величезних зусиль, щоб залишитися в гонці. Очевидно, що він не в змозі змінити нинішню провійськову політику США, і тому не можна очікувати, що він почне нову політику", — зазначив прем'єр-міністр Угорщини.
Орбан заявив, що "з упевненістю може сказати, що одразу після перемоги на виборах Трамп не буде чекати до своєї інавгурації, а відразу буде готовий виступити в ролі мирного посередника". За його словами, "він має для цього детальні та обґрунтовані плани".
Однак угорський прем'єр також попереджає, що перемога Трампа на виборах дорого коштуватиме ЄС. "Я більш ніж переконаний, що в разі ймовірної перемоги президента Трампа фінансовий тягар між США та ЄС суттєво зміниться на користь ЄС, коли йдеться про фінансову підтримку України", — зауважив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.