Треба з усіма нормально працювати, – Веніславський переконаний, що закон про люстрацію є антиконституційним (Відео)
ФОТО: Цензор.НЕТ.
Представник президента Володимира Зеленського в Конституційному Суді України, народний депутат з фракції "Слуга народу" Федір Веніславський заявив, що закон про люстрацію є антиконституційним. Він переконаний, що зараз "треба з усіма нормально працювати" на благо держави.
Представник Президента Володимира Зеленського Федір Веніславський впевнений, що усвідомлює неконституційність Закону України "Про очищення влади" (Закону про люстрацію). Про це він заявив в інтерв’ю "Радіо свобода" напередодні.
"Я розумію, що він є антиконституційним, тому що немає персонально доведеної провини тієї чи іншої особи, яку закон відносить до тих посад, які підпадають під дію Закону "Про очищення влади". Як громадський активіст у люстраційній сфері я повністю підтримую ідею люстрації і вважаю, що вона була правильна, але механізм реалізації ідеї був вибраний точно неправильний, бо ж є сумніви щодо конституційності багатьох положень", – заявив Веніславський.
Нагадаємо що Веніславський вважає ефективною президентську форму правління в державі. Також ASPI news повідомляло, що Федір Веніславський спростував тиск та вплив на суддів і розповів, що з усіма служителями Феміди має нормальні робочі стосунки, окрім голови КСУ Тупицького.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.