Туреччина і Польща не визнали вибори в Держдуму в окупованому Криму
У Туреччині заявили, що не визнають результати незаконних виборів Державну Думу РФ в окупованому Криму. Таку ж позицію оприлюднили і в Міністерстві закордонних справ Польщі.
Крим - окупована Росією частина України, тому результати виборів до Держдуми не мають юридичної сили. Про це йдеться в заявах МЗС Туреччини та Польщі.
"Туреччина підтримує територіальну цілісність України та не визнає незаконної анексії Криму. Відповідно, результати виборів в Державну думу Росії, які відбулися 17-19 вересня 2021 також в Криму, не мають юридичної сили для Туреччини", - йдеться в заяві.
Також і Польща не визнає проведення виборів до Держдуми РФ, заявили в МЗС Польщі: "Міністерство закордонних справ вважає незаконним проведення" виборів "на незаконно окупованій Російською Федерацією території Кримського півострова... Республіка Польща підтверджує свою підтримку суверенітету і територіальної цілісності України", - йдеться в повідомленні.
Раніше глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що РФ не випадково відмовилася продовжити мандат двох місій ОБСЄ, які працювали на російсько-українському кордоні. Відсутність ОБСЄ сприяє спробам Росії організувати "виборчі каруселі". Кулеба нагадав, що відповідно до міжнародного права, єдиним статусом Російської Федерації на Донбасі та в Криму, є статус держави-окупанта. Також ASPI news повідомляло, що Кулеба назвав цілі України на Генасамблеї ООН. Протидія російської агресії, подолання пандемії COVID-19 і поліпшення умов життя українців в окупації - пріоритети української делегації.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.