У ДБР повідомили про чергову неявку на допит Петра Порошенка
У Державному бюро розслідувань повідомили про те, що п'ятий президент України в п'ятницю, 27 Вересня не прийшов на допит.
Про це повідомили Українські новини, посилаючись на інсайдера у відомстві.
"Чекали, але він не прийшов", - сказав представник ДБР.
Про те, в який час був призначений допит, співробітник ДБР не повідомив.
Відомо, що в четвер, 26 вересня, п'ятий президент України відзначав свій 54 день народження.
У соціальній мережі Facebook він повідомив, що перебував у день народження на роботі.
За даними ЗМІ, 25-26 вересня Порошенко брав участь у конференції високого рівня з питань майбутнього Європи, що організовується в Сопоті (Польща).
Варто нагадати, що лідер партії "Європейська солідарність" Петро Порошенко також не прийшов на допит в Державне бюро розслідувань, який був призначений на середу, 18 вересня.
Прес-секретар ДБР Анжеліка Іванова повідомила, що Порошенко повторно направлять повістку на допит. Іванова зазначила, що ДБР направляє Порошенка повістки через апарат Верховної Ради.
Вона нагадала, що йдеться про кримінальне провадження, яке стосується можливого зловживання службовим становищем та можливого втручання в діяльність суддів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.