У Держдумі Росії хочуть визнати розпад СРСР "найбільшою катастрофою ХХ століття"
Законопроєкт про визнання розпаду СРСР "головною геополітичною катастрофою ХХ століття" внесено до нелегітимної Державної Думи Росії. Проєкт був ініційований партією ЛДПР.
За інформацією російських ЗМІ, законопроєкт про визнання розпаду Радянського Союзу "катастрофою" уже розміщено в електронній базі даних Держдуми. Така ініціатива присвячена до тридцятої річниці розпаду СРСР.
У документі йдеться, що розпад СРСР нібито призвів до "політичних, соціальних та економічних проблем". Йдеться і про виникнення "конфліктів на національному ґрунті". Російські депутати планують надіслати таку заяву Раді федерацій, уряду, президенту, Міжпарламентському союзу, Парламентській асамблеї ОДКБ, Міжпарламентській асамблеї держав-учасниць СНД.
Як інформувало ASPI news, російський президент Володимир Путін назвав розпад СРСР трагедією. Він вважає, що Росія через розпад СРСР втратила 40% територій, виробничих потужностей та населення. Також нагадаємо, Путін заявив, що Україна не повернула Росії активи колишнього СРСР. Це нібито потрібно було зробити в обмін на погашення Росією зовнішнього боргу.
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.