У Фінляндії засновник прокремлівського сайту потрапив за ґрати
Про це повідомила фінська громадська телерадіокомпанія Yleisradio, передає DW.
Яніцкіна визнали винним по 16 пунктам, серед них - дифамація, порушення авторських прав, образи етнічних груп.
Позивачами стали кореспондентка Yleisradio Джессікка Аро, що була об'єктом онлайн-цькування, активіст-ініціатор кампанії по бойкоту організацій, що розміщували свою рекламу на прокремлівському сайті, та особа, що займається пов'язаними з біженцями питаннями.
З 2014 року журналістка вивчає поширення проросійської пропаганди через соціальні мережі в Фінляндії. В рамках свого дослідження вона поспілкувалася зі співробітниками "фабрики тролів" в Санкт-Петербурзі. Після цього Аро почали переслідувати в соцмережах і погрожувати їй.
Ще один обвинувачений у справі, що називає себе "представником Донецького сепаратистського руху", засуджений до одного року умовно. Також суд зобов'язав розповсюджувачів кремлівської пропаганди в Фінляндії виплатити постраждалим 136 тисяч євро.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Нічна атака безпілотників на Москву стала черговим сигналом, що війна дедалі більше наближається до російської території: у столиці РФ спалахнула пожежа на одному з найбільших нафтопереробних підприємств, а місцева влада була змушена повідомляти про роботу систем протиповітряної оборони та обмеження в аеропортах.
Сполучені Штати різко відреагували на російський удар по Києву, внаслідок якого було пошкоджено територію Києво-Печерської лаври та постраждали цивільні об’єкти столиці. Американська дипломатка заявила, що атаки на мирних людей і християнські святині не можуть бути виправдані, а війна проти України має бути припинена.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для можливих переговорів із російським лідером Володимиром Путіним необхідно знайти такий формат зустрічі, від якого Кремлю буде складніше відмовитися.
Україна ініціювала скликання екстреного засідання Ради Безпеки ООН після масштабної російської атаки, яка спричинила загибель людей, руйнування цивільної інфраструктури та пошкодження культурних об’єктів.
Президент Росії Володимир Путін під час нещодавньої телефонної розмови з президентом США Дональд Трамп підтвердив незмінність позиції Москви щодо умов завершення війни проти України, наполягаючи на попередньо заявлених вимогах, які передбачають глибокі політичні та територіальні поступки з боку Києва.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.