У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.
Росія системно атакує Київ та інші великі міста України не лише заради завдання безпосередньої шкоди. Москва намагається зірвати розвиток українського оборонно-промислового комплексу, послабити логістику та створити внутрішню нестабільність, яка могла б вплинути на політичну ситуацію в державі.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія може залучити на свою територію від 30 до 50 тисяч громадян Північної Кореї.
Росія може не чекати осені, щоб розгорнути нову масштабну кампанію ударів по українській енергетичній інфраструктурі.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт «Мадяр» Бровді заявив, що завершення війни залежатиме не стільки від окремих дипломатичних рішень, скільки від здатності Росії підтримувати власну військову машину.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російський диктатор Володимир Путін не може здобути реальної перемоги у війні проти України, тому намагається створити для російського суспільства хоча б видимість успіху.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що війна проти України триває не через відсутність можливостей для її завершення, а через небажання Росії припиняти агресію.
Україна не ототожнює білоруський народ із режимом Олександра Лукашенка та продовжує підтримувати прагнення білорусів до свободи, демократії й незалежності.
Україна нарощує можливості для завдання далекобійних ударів по російських військових об’єктах, логістиці та системах протиповітряної оборони.
Папа Римський Лев XIV закликав міжнародну спільноту активізувати зусилля для припинення війни Росії проти України, наголосивши на дедалі більшій кількості жертв серед мирного населення.
Передача Україні чотирьох польських винищувачів МіГ-29 затягнулася через комплекс технічних і фінансових проблем, а не через відмову Польщі виконувати домовленості.