У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що у випадку українських ударів 9 травня Москва завдасть ударів по “центрах ухвалення рішень”. Її слова стали черговим прикладом подвійної риторики Кремля, який одночасно говорить про “відкритість до переговорів” і продовжує погрожувати новою ескалацією.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.