У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.
Президент Володимир Зеленський відреагував на чергову масовану атаку Росії, яка забрала життя мирних мешканців та спричинила руйнування у столиці й регіонах. Він наголосив, що удари по цивільних об’єктах не зламають українське суспільство, а навпаки — лише посилять рішучість боротися до перемоги.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська більше не мають безпечних доріг на окупованих територіях, адже Україна реалізує план далекобійних санкцій, який системно руйнує логістику противника та змінює баланс сил на фронті.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має реальні шанси на перемир’я завдяки зміцненню оборони та кризі ефективності російських військ. Водночас він попередив, що Кремль може використати паузу для перегрупування, тому потрібні жорсткі санкції та стабільна підтримка союзників.
Президент Володимир Зеленський заявив, що навіть постачання 60 ракет для систем Patriot щомісяця не здатне забезпечити належний рівень захисту від масованих російських атак, і закликав союзників збільшити підтримку України.
Президент Володимир Зеленський заявив, що будь-які спроби пом’якшити або скасувати санкції проти Росії фактично означають підтримку її армії та оборонної промисловості. Він наголосив, що Кремль сприймає дипломатичні поступки як слабкість, а світ має діяти жорсткіше й запроваджувати нові обмеження.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія прагне зірвати проведення мирного саміту у Швейцарії, використовуючи політичний тиск і військові атаки. Він закликав союзників не піддаватися на маніпуляції Кремля та довести, що світ здатний диктувати умови миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після масованого удару Росії закликав партнерів перейти від засудження до дій — посилити санкції, збільшити військову допомогу та ухвалити стратегічні рішення на користь України.