У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
ПолітикаКолишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
ПолітикаThe Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
ПолітикаВолодимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
ПолітикаПрезидент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
ПолітикаПрезидент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
ПолітикаЕнтоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
ПолітикаКремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
ПолітикаВолодимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
ПолітикаМарко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
ПолітикаОчільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.