У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.
Президент України наголосив, що різниця у поглядах між Києвом та Вашингтоном щодо Росії ускладнює узгодження спільної політики. Україна наполягає на посиленні санкцій, тоді як США вважають, що Путін готовий до завершення війни.
У столиці України відбулася масштабна зустріч міжнародних донорів, де обговорювали фінансову та технічну підтримку відновлення країни після руйнувань війни. Київ став майданчиком для діалогу про майбутнє української інфраструктури та економіки.
Президент України відзначив професіоналізм та внесок співробітників Служби безпеки, надавши їм нові генеральські звання. Це стало символічним кроком у день, коли країна вшановує роботу спецслужби.
Українське Міністерство закордонних справ різко відреагувало на заяву прем’єра Угорщини Віктора Орбана про припинення постачання газу. У Києві наголосили, що енергетичний шантаж не зламає позицію України та лише підриває довіру до Будапешта серед європейських партнерів.
Колишній радник Білого дому Кіт Келлог порівняв президента України Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, заявивши, що обидва лідери мають схожий стиль у політиці та комунікації, який поєднує прямоту, харизму та здатність мобілізувати суспільство.
Після заяви президента США Дональда Трампа про те, що Україна та Росія «наближаються до угоди», Кремль поспішив продемонструвати свою «готовність» до діалогу. Дмитро Пєсков заявив, що Москва отримує інформацію про переговори Києва та Вашингтона і вітає зусилля американців, але головною умовою назвав врахування російських інтересів.
Американський Інститут вивчення війни зафіксував різку зміну російської стратегії: замість поодиноких ударів Кремль накопичує ракети й дрони, а потім запускає їх масово, щоб паралізувати українську протиповітряну оборону.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та канцлер Олаф Шольц підтвердили, що питання передачі Україні крилатих ракет Taurus залишається відкритим. Голова комітету Бундестагу з оборони Маркус Мерц заявив, що остаточне рішення залежатиме від політичної волі уряду та оцінки ризиків ескалації.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що кілька держав офіційно звернулися до Києва з проханням поділитися досвідом та технологіями у сфері виробництва й застосування дронів. Він наголосив, що це свідчить про лідерство України у новій військовій реальності.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія перейшла до нового етапу атак, спрямованих на системи водопостачання, дамби та логістичні вузли. Він наголосив, що Україна має технології для протидії, але потребує значного фінансування, аби розгорнути масове виробництво дронів-перехоплювачів.