У Гамбурзі на засіданні Міжнародного трибуналу розглянуть справу полонених українців
Слухання у справі українських моряків у Міжнародному трибуналі з морського права очікуються сьогодні, 10 травня в Гамбурзі.
Про це повідомили в українському МЗС.
На слуханнях буде розглянуто позов проти РФ у справі про незаконне затримання 24 моряків. Передбачається, що засідання Міжнародного трибуналу з морського права триватиме три години.
Про це повідомила заступник глави МЗС Олена Зеркаль, яка очолить українську делегацію на засіданні трибуналу.
Заступник голови пояснила, що з боку Російської Федерації є ряд протидій, які спрямовані на створення перешкоди Україні довести, що українські моряки є полоненими, так як утримуються на чужій территоиии незаконно.
"Росія чіпляється буквально до кожного слова і до кожної заяви, спотворюючи їх зміст. У процесуальних документах ви можете побачити, як Росія вправляється в майстерності назвати біле чорним, потім знову білим, заперечуючи свою згоду з тим, що біле є білим", - написала глава української делегації в трибуналі.
За словами Зеркаль, на засіданні 10 травня на підтримку України виступлять представники юридичної компанії Covington & Burling Марні Чик і Джонатан Гимблет, генсек Гаазької академії міжнародного права професор Жан-Мюрик Тювенин, арбітр у трибуналах з морського права професор Альфред Соонс.
Україна звернулася в Міжнародний трибунал з морського права (ITLOS) 16 квітня 2019 року щодо застосування тимчасових заходів проти РФ з метою негайного звільнення українців і українських кораблів. Вимоги Києва – звільнити три кораблі і 24 військовослужбовців, які були захоплені у Керченської протоки.
Глава українського МЗС Павло Клімкін заявляв, що чекає рішення трибуналу через місяць. Однак у заяві Зеркаль сказано, що "у червні до слухань приєднається Стерлінгський професор міжнародного права Єльського університету Гарольд Коу". Отже, раніше червня вердикту трибуналу чекати не слід.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до зустрічі з Володимиром Зеленським у будь-якій третій країні, але виключно для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви називають маніпуляцією, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
Зеленський оголосив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, який має відбутися найближчим часом за посередництва США. Це стане найбільшим кроком у звільненні українських військових від початку війни.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.