У Москві організаторів показу фільму про Голодомор обізвали фашистами та розгромили офіс центру Меморіал
Офіс центру "Меморіал" у Москві зазнав нападу. Подія відбулася під час показу фільму Аґнешки Холланд "Ґарет Джонс" (в українському прокаті — "Ціна правди").
Трансляцію організували спільно з польським культурним центром. Про це 15 жовтня повідомив російський журналіст Сергій Пархоменко у "Фейсбуці".
За 10 хвилин після старту трансляції фільму до зали увірвалися люди в масках і наказали всім лежати. Значна кількість глядачів вирішила, що відбувається захоплення заручників. Нападники піднялися на сцену, почали обзивати присутніх "фашистами" і вигукувати гасла "Геть!" і "Йди!".
До приїзду поліції громадянам вдалося затримати трьох людей. Їх забрали до відділку. Подробиць про нападників і їхні мотиви наразі немає.
Фільм "Ґарет Джонс" оповідає про британського журналіста, який приїхав до СРСР і став свідком Голодомору на території України. У ньому представлені факти злочинів російськими окупаційними військами в 30-х роках ХХ століття
ASPI news повідомляло, у США Голодор визнали 12 штатів. Президент України закликав Ізраїль визнати Голодомор геноцидом українського народу.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.