У МЗС звинуватили РФ у незацікавленості проведення саміту лідерів "нормандської четвірки"
У Міністерстві закордонних справ України випустили коментар щодо висловлювань заступника міністра закордонних справ Російської Федерації Андрія Руденка про зустріч у "нормандському форматі".
У Міністерстві закордонних справ України відреагували на слова заступника міністра закордонних справ Російської Федерації Андрія Руденка стосовно перспектив проведення чергового саміту глав держав та урядів України, Німеччини, Франції та Росії у "нормандському форматі". У МЗС України наголосили, що в Австрії президент України Володимир Зеленський говорив не про конкретну дату проведення наступного саміту лідерів "нормандського формату", а про готовність його учасників взагалі зустрітися.
В МЗС повідомили, що Україна зацікавлена в тому, щоб наступна зустріч глав держав та урядів "нормандського формату" підтвердила виконання домовленостей Паризького саміту та була максимально результативною. Однак слова Андрія Руденка можна вважати сигналом того, що Росія принципово не зацікавлена у проведенні саміту лідерів, а це ставить під сумнів налаштованість Російської Федерації врегулювати конфлікт. В МЗС закликали пояснити "недостатньо дипломатичний і дещо емоційний коментар заступника міністра закордонних справ РФ".
Раніше міністр закордонних справ Дмитро Кулеба поінформував міжнародну спільноту про порушення російською стороною 6 вересня режиму припинення вогню та закликав ОБСЄ сприяти деокупації українських територій. ASPI news писало, що голова парламентської фракції "Слуга народу" Давид Арахамія повідомив, що фракція проведе окреме засідання з питань виборів в ОРДЛО.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.