У парламентському виданні оприлюднено Закон про новий етап судової реформи
Сьогодні, 6 листопада, в газеті Верховної Ради "Голос України" оприлюднено Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування" від 16.10.2019 № 193-IX.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 16 пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
Нагадаємо, 4 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №1008 про судову реформу. Автором законопроєкту є сам президент.
У президентському законі передбачено створення нового органу — Комісії з питань моралі й етики. Вона буде створена при Вищій раді правосуддя і складатиметься з трьох представників Ради та трьох міжнародних експертів.
Законом Зеленського регулюється діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Запроваджується новий порядок формування ВККС, за яким призначення на посади дванадцяти членів комісії буде здійснюватися Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. Також ВККСУ скоротять з 16 до 12 членів.
Скороченню буде підданий і склад Верховного Суду з 200 до 100 осіб. Базовий оклад суддів Верховного Суду зменшать з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (таким чином замість 144 тис.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.