У парламентському виданні оприлюднено Закон про новий етап судової реформи
Сьогодні, 6 листопада, в газеті Верховної Ради "Голос України" оприлюднено Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування" від 16.10.2019 № 193-IX.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 16 пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
Нагадаємо, 4 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №1008 про судову реформу. Автором законопроєкту є сам президент.
У президентському законі передбачено створення нового органу — Комісії з питань моралі й етики. Вона буде створена при Вищій раді правосуддя і складатиметься з трьох представників Ради та трьох міжнародних експертів.
Законом Зеленського регулюється діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Запроваджується новий порядок формування ВККС, за яким призначення на посади дванадцяти членів комісії буде здійснюватися Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. Також ВККСУ скоротять з 16 до 12 членів.
Скороченню буде підданий і склад Верховного Суду з 200 до 100 осіб. Базовий оклад суддів Верховного Суду зменшать з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (таким чином замість 144 тис.
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.
У Польщі розгорівся гучний політичний скандал після заяв віцемаршала Сейму та співголови партії "Конфедерація" Кшиштофа Босака, який стверджує, що уряд навесні нібито без публічного оголошення передав Україні ракети-перехоплювачі до американських систем протиповітряної оборони Patriot.
У Кремлі зробили заяву, яка різко контрастує з багаторічною офіційною риторикою щодо війни проти України.
Президент України Володимир Зеленський і президент США Дональд Трамп готуються до особистої зустрічі в Анкарі на полях саміту НАТО, де ключовими темами стануть військова підтримка України, протидія російській агресії та подальші кроки для досягнення справедливого миру.
Голова Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко заявив, що поки російська армія завдає ударів по житлових кварталах Києва, українські Сили оборони системно атакують військові та стратегічні об'єкти в Москві й інших регіонах Росії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга після чергової масованої атаки Росії на Київ закликав країни НАТО зробити головним результатом майбутнього саміту в Анкарі посилення української протиповітряної оборони.
Міністр оборони України Михайло Федоров закликав держави-партнери невідкладно передати Україні ракети для зенітних комплексів Patriot зі своїх наявних запасів.
Підрозділи Сил безпілотних систем України за дві доби завдали серії високоточних ударів по енергетичній інфраструктурі на тимчасово окупованих територіях, уразивши 16 електропідстанцій, які забезпечували живлення російських військових об'єктів і логістики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що російська армія стрімко втрачає здатність проводити ефективні наступальні операції, а успішні дії українських сил дедалі більше наближають момент завершення війни.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що ситуація на фронті залишається відносно стабільною без масштабних проривів жодної зі сторін, водночас російська армія продовжує зазнавати великих втрат.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про рішення розсекретити інформацію щодо всієї військової допомоги, яку Варшава передала Україні з 2022 по 2026 рік.