У парламентському виданні оприлюднено Закон про новий етап судової реформи
Сьогодні, 6 листопада, в газеті Верховної Ради "Голос України" оприлюднено Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" і деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування" від 16.10.2019 № 193-IX.
Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім підпункту 16 пункту 1 розділу I цього Закону, який набирає чинності з 1 січня 2020 року.
Нагадаємо, 4 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав законопроєкт №1008 про судову реформу. Автором законопроєкту є сам президент.
У президентському законі передбачено створення нового органу — Комісії з питань моралі й етики. Вона буде створена при Вищій раді правосуддя і складатиметься з трьох представників Ради та трьох міжнародних експертів.
Законом Зеленського регулюється діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя. Запроваджується новий порядок формування ВККС, за яким призначення на посади дванадцяти членів комісії буде здійснюватися Вищою радою правосуддя за результатами конкурсу. Також ВККСУ скоротять з 16 до 12 членів.
Скороченню буде підданий і склад Верховного Суду з 200 до 100 осіб. Базовий оклад суддів Верховного Суду зменшать з 75 до 55 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (таким чином замість 144 тис.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.