У Раді проголосували за проєкт змін до Кримінально-процесуального кодексу
У Верховній Раді в п'ятницю, 4 жовтня, 330 народних депутатів проголосували і ухвалили в повторному другому читанні проєкт змін до Кримінально-процесуального кодексу № 1009.
Згідно з проєктом, НАБУ і ДБР зможуть самостійно організовувати прослушку. Крім того і врегулював питання термінів досудового розслідування.
Крім того, при доопрацюванні проєкту до другого читання з тексту прибрали згадки про дозвіл проводити обшуки у нардепів без попередньої згоди на це парламенту. Також було врегульовано питання термінів досудового розслідування.
Глава комітету з питань правоохоронної діяльності, народний депутат України Денис Монастирський, який представляє партію "Слуга народу", закликав парламентарів підтримати деякі компромісні рішення безпосередньо під час розгляду законопроєкту в другому читанні.
"Ми визначаємо наступне. 219 ст. Кримінально-процесуального кодексу на сьогодні встановлює терміни розслідування так званих фактових проваджень. Тобто, з моменту внесення до єдиного реєстру досудового розслідування до моменту, коли слідчий і прокурор повинні завершити це розслідування. Ми пропонуємо за погодженням із залом, і ми зараз про це будемо говорити, скасувати пропозиції, внесені законопроєктом 1009, в ст. 219 і залишити її в чинній редакції, яка передбачає, що всі фактові провадження повинні чітко визначити термін для розслідування", - сказав Монастирський.
Нардеп пояснив, що якщо слідство не буде закінчено вчасно, слідчий зможе звернутися для продовження термінів.
"Крім того, ще одним питанням, яке ми з вами узгодили, є питання продовження термінів досудового розслідування після оголошення підозри. Йдеться про те, що діюча стаття Кримінально-процесуального кодексу говорить, що до 3-х місяців продовжує прокурор, після 3- х місяців, до шести місяців і до 12-ти місяців продовжує слідчий суддя. Цю пропозицію ми залишаємо в проєкті ", - додав глава профільного комітету.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.