У Раді проголосували закон, що регламентує норми для дистанційної роботи
Народні депутати 312 голосами в цілому проголосували за законопроєкт №3275, який регулює порядок дистанційної роботи. Стали відомі положення закону, при якому "надомна" робота здійснюється з урахуванням законодавчих вимог.
Як повідомили "Українські новини", укладення трудового договору у письмовій формі тепер обов'язкове і при виконанні дистанційній (надомній) роботі. Відповідно до закону, при дистанційній роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, при цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм.
Зазначається, що дистанційна робота не може стати приводом для будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Крім того, дистанційна робота передбачає оплату праці в повному обсязі й в терміни, визначені чинним трудовим договором.
Гнучкий режим робочого часу встановлюється за погодженням між працівником і роботодавцем на певний строк або безстроково на час загрози поширення епідемії, пандемії, загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру.
Гнучкий режим робочого часу може передбачати: фіксований час, протягом якого працівник обов'язково повинен бути присутнім на робочому місці та виконувати свої посадові обов'язки, при цьому може передбачатися поділ робочого дня на частини; змінний час, протягом якого працівник на свій розсуд визначає періоди роботи в межах встановленої норми тривалості робочого часу; час перерви для відпочинку і харчування.
При цьому, облік робочого часу веде сам роботодавець. Згідно з документом, застосування гнучкого графіка не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.
Також у понеділок, 30 березня Верховна Рада України прийняла законопроєкт №2571-п "Про внесення змін до законодавчих актів України щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" у першому читанні. Крім того, 30 березня, Верховна Рада України дозволила застосовувати для лікування Covid-19 схвалені світовою практикою, але ще не зареєстровані методи, а також зареєстровані в Україні лікарські засоби, в інструкції яких зазначено лікування Covid-19 (off-label use).
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія порушила режим тиші, оголошений Україною, і тепер кожна атака отримає дзеркальну відповідь. Він підкреслив, що Кремль вкотре показав небажання дотримуватися домовленостей, а Україна готова діяти рішуче.
Президент США Дональд Трамп заявив, що симпатизує Володимиру Зеленському, назвавши його «хитрим хлопцем». Ця характеристика прозвучала на тлі дискусій про роль України у світовій політиці та особисті контакти між двома лідерами.
Кирило Буданов заявив, що оголошене президентом Володимиром Зеленським перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія припинить атаки. Він підкреслив, що українська армія готова дотримуватися режиму тиші, але у випадку порушень діятиме жорстко й рішуче.
Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, під час яких обговорювали війну проти України та двосторонні відносини. Розмова відбулася на прохання Москви, але у Вашингтоні наголосили: головна увага була зосереджена на агресії РФ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові удари Росії по українських містах спричинили серйозні пошкодження, але не змогли підірвати стійкість країни. Він наголосив, що Україна продовжує боротися й відновлювати зруйноване, а кожна атака ворога отримує відповідь.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова запровадити режим тиші вже з 6 травня, а не з 9-го, як раніше обговорювалося.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.