У Швейцарії ще на рік заморозили рахунки Януковича і його соратників
Заморожування активів президента-втікача Віктора Януковича у Швейцарії продовжено на рік. Також заморожено рахунки його соратників.
У п’ятницю, 10 грудня, швейцарський уряд під час засідання ухвалив рішення про продовження заморожування рахунків колишнього президента України Віктора Януковича. Обмеження, накладені на активи експрезидента і його оточення, продовжено до лютого 2023 року. Про це йдеться на сайті федеральної ради.
Активи Януковича та його оточення на загальну суму приблизно 70 мільйонів швейцарських франків, що дорівнює 69 мільйонам доларів, було заморожено у лютому 2014 року. У той час в Україні розпочалося розслідування проти колишнього керівництва.
ASPI news інформувало, що Офіс Генерального прокурора повідомив про нову підозру експрезиденту України Віктору Януковичу. Йдеться про незаконне перешкоджання проведенню демонстрацій, перевищення працівниками правоохоронців та службових повноважень, умисних вбивств, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також організації терористичного акту. Також нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд заочно арештував Януковича у справі про привласнення резиденції Межигір'я.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Росію можна змусити припинити агресію не лише дипломатичними закликами, а через комплексний тиск, який позбавить Кремль віри у можливість перемоги та зробить продовження війни надто дорогою для російського режиму.
Рішення президента Польщі Кароля Навроцького щодо ордена Білого Орла для Володимира Зеленського спричинило хвилю політичних реакцій уже не лише в Україні, а й у самій Польщі.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ більше не погоджуватиметься на спроби зовнішнього втручання у питання української історії та буде дзеркально реагувати на недружні кроки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна має технологічні та фінансові можливості для запуску власного виробництва ракет до систем протиповітряної оборони Patriot, однак головною перепоною залишається відсутність необхідних ліцензій.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що польський лідер Кароль Навроцький досі не відвідав Україну, попри складний період війни та необхідність тісної координації між Києвом і Варшавою.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Європейський Союз має бути повноцінним учасником майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що президент Польщі Кароль Навроцький обрав шлях політичної ескалації у відносинах із Києвом, використовуючи складні питання спільної історії.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що втягування українських і польських політиків у нове протистояння є серйозною помилкою, яка може завдати шкоди обом країнам — від репутаційних втрат до геополітичних наслідків.
Україна за допомогою масового застосування безпілотників поступово змінює характер війни та створює серйозні проблеми для російської військової машини.
Україна поступово посилює тиск на російську військову систему, завдаючи ударів по об’єктах, які забезпечують агресію Кремля. Західні аналітики зазначають, що далекобійні українські операції змушують Росію витрачати додаткові ресурси на захист тилу, відновлення пошкодженої інфраструктури та перебудову логістики.